Технології розвиваючого навчання

Теорія розвиваючого навчання бере свій початок у працях І.Р. Песталоцці, А. Дістервега, К.Д. Ушинського. Її наукове обґрунтування було дане Л.С. Виготським. Свій подальший розвиток теорія отримала в роботах Л.У. Занкова, Д.Б. Ельконіна, В.В. Давидова, Н.А. Менчинської та ін. В їх концепціях навчання і розвиток представлені як система діалектично взаємозв’язаних сторін одного процесу. Навчання визнається провідною рушійною силою психічного розвитку людини, становлення у неї всієї сукупності якостей особистості. В даний час розроблено ряд технологій, що відрізняються цільовими орієнтаціями, особливостями змісту і методики. Більшість з них створена для навчання школярів, проте вони активно впроваджуються в педагогіку вищої школи. Таким чином, реалізується концепція спадковості і безперервності освіти.

Ключова ланка даної технології – всебічне вивчення особистості, яке здійснюється за спеціальними методиками і призначене не тільки для визначення початкового рівня інтелектуального розвитку, але й для визначення психологічних особливостей особи, провідних стратегій і стилів мислення.

Ці дані надалі використовуються для формування оптимізованих технологічних структур навчання, а також для психологічного супроводу навчального процесу, основними завданнями якого є розвиток когнітивних (пізнавальних) здібностей тих, хто навчається, освоєння ними продуктивних способів навчальної діяльності, що найбільше відповідають типам особистості, розвиток у них здібності рефлексій (розумового розвитку, спрямованого на пізнання людиною себе: поведінки, дій і вчинків тощо).

У процесі навчання передбачається оперативна діагностика досягнення приватних цілей і корегування навчальних процедур і змісту матеріалу. Цикли корегування організовуються в рамках модульно-блокової структури курсів. Один із найважливіших елементів управлінської діяльності в даній технології – визначення цілей (цілепокладання).

Оскільки глобальне завдання розвиваючого навчання – всебічний розвиток особистості, то й окремі (часткові) цілі повинні забезпечувати його виконання. Прийнято виділяти в окремі групи дидактичні, виховні, такі цілі, що розвивають, цілі психологічної підготовки тощо.

У рамках даної технології доцільне формування дидактичних цілей як відповідних еталонних моделей діяльності. В цьому випадку критерієм їх реалізації може служити готовність до конкретного виду діяльності.

Багаторівнева структура (таксономія) цілей розвиваючого навчання представлена таким чином:

- цілі першого рівня – професійна готовність до певної діяльності;

- цілі другого рівня – формування системи особистісних якостей, що забезпечують продуктивну діяльність у прогнозованих соціально-політичних, економічних, військово-професійних, екологічних умовах;

- цілі третього рівня – формування необхідної стійкості особистості за всіма параметрами (етичним, моральним, інтелектуальним, психологічним, фізичним тощо);

- цілі четвертого рівня – створення умов для саморозвитку, максимальної реалізації свого творчого потенціалу.

Цілі четвертого рівня складають основу розвиваючого навчання.

Відповідно до неї певним чином необхідно систематизувати рівні освоєння знань, щоб мати можливість діагностувати досягнення відповідних цілей навчання.

У цій технології навчання виділяють такі рівні засвоєння знань:

1. Пізнавання, розпізнавання, знайомство. В освітній практиці цей рівень позначається категорією “бути ознайомленим”, “мати уявлення”. Той, хто навчається, повинен уміти ідентифікувати об’єкт (явище), дати його якісний опис, сформулювати характерні властивості, вказати його відношення до об’єктів (явищ) подібного роду.

2. Копіювання, репродукція. Даний рівень відповідає вимозі “знати”, що припускає здатність відтворити навчальний матеріал із заданим ступенем точності: сформулювати і записати закон, визначення, поняття, з достатньою повнотою описати події, процеси.

3. Розуміння, що припускає здатність виділяти основоположні причинно-наслідкові зв’язки у структурі інформації, представляти її в різних формах.

4. Уміння, відповідне категорії “уміти використовувати”, що припускає здатність застосовувати отримані знання для вирішення стандартних завдань відповідної області діяльності з можливим використанням довідкового матеріалу.

5. Володіння, перенесення, трансформація. Даний рівень може бути ідентифікований категорією “володіти”, що припускає здатність того, хто навчається, виконувати необхідні дії без додаткового довідкового матеріалу, переносити свої знання й уміння в інші сфери діяльності, вирішувати нестандартні завдання.

6. Виробництво нового знання. Креативний (творчий) рівень. Відповідає категоріям “творча майстерність”, “творчість”, що припускає здатність створювати нові суспільно значущі об’єкти. У традиційному навчанні не ставилося завдання досягти такого рівня, тому він, як правило, не виділявся.

Необхідно відзначити, що креативними виявляються п’ятий і шостий рівні – вони відповідають продуктивній творчій діяльності.

Зміст знань, навчальної інформації – найважливіший компонент даної педагогічної технології, що безпосередньо створює освітнє поле. Ще раз підкреслимо провідну роль системності знань, на основі чого реалізуються нові технології їх організації, згортання, трансляції і надбання. Важливе не наповнення знаннями тих, хто навчається, а визначення оптимального обсягу знань і тієї частоти, з якою необхідно транслювати знання для забезпечення проблемності освітнього процесу. Його фундаментальна складова – розуміння законів згідно з виразом: “Унція знань коштує фунта інформації, унція розуміння – фунта знань”. Зауважимо, що знання, як правило, є результатом аналізу (розкладання), розуміння – процесу синтезу (поєднання).

Не менш важлива система методів розвитку продуктивного мислення, заснована на принципах креативної педагогіки. Її наповнюють методи розвитку уяви, фантазії, здібностей не тільки до аналізу, а й синтезу, способи і прийоми подолання стереотипів мислення.

Зараз технології розвиваючого навчання знаходять все більш широке застосування у вищій військовій школі (як у традиційній системі дисциплін, так і в спеціалізованих курсах науково-технічної творчості, інноватики, тренінгах тощо).