Військовослужбовець цього рівня готовності – це добрий виконавець, який при одержанні допомоги здатний досягати цілей ПсП.

Низький рівень (від 0 до 2,9).

Наявність ознак тільки окремих якостей за всіма компонентами психологічної готовності і стійкості. Для прояву активності потрібен значний зовнішній вплив. Цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, ініціативність відсутні. Чіткості цілей та спонукання особистості на досягнення успіху в ПсП не спостерігаються. Ставлення до бойової підготовки, ПсП, служби, як правило, негативне. Наявність пасивності і відсутності творчого підходу до військово-професійної діяльності. У всіх її видах допускається багато помилок, спостерігаються нерішучість і уникання ризику. Низький загальний рівень розвитку. Уривчасті спеціальні теоретичні і практичні знання, зокрема професійні. Відсутність конструктивних умінь, недостатня розвиненість організаторських, комунікативних, вольових здібностей. Нездатність критично оцінювати ситуацію, чинити опір негативному.

Незнання своїх особистих позитивних і негативних сторін призводить до неспроможності оцінювати свої можливості, вчинки і наслідки своєї діяльності. Ефективне виконання завдань бойової підготовки і ПсП проблематичне.

Військовослужбовець із низьким рівнем психологічної готовності і стійкості до впливу стрес-факторів екстремальної ситуації – це пасивна особа, яка потребує інтенсивної допомоги у формуванні необхідних якостей і професійних знань, навичок, вмінь.

На основі перелічених вище змодельованих складових компонентів нами розроблено безпосередній інструментарій визначення психологічної готовності і стійкості до впливу стрес-факторів екстремальної ситуації.

Кожний із компонентів психологічної готовності і стійкості воїна визначається за середнім експертним значенням (середнє значення ознаки або середнє арифметичне (М) на основі відповідних критеріїв (визначених за допомогою емпіричних методів; аналізу літературних джерел, методу експертної оцінки, опитування, тестування, педагогічного спостереження тощо) за формулою

 ,                                (2.1)

де

x  – значення ознаки, що спостерігається;

і – індекс, який вказує на порядковий номер даного значення ознаки;

n – кількість спостережень.

Отже, запропонована методика визначення рівнів і критеріїв оцінювання у військовослужбовців психологічної готовності і стійкості до впливу негативних стрес-факторів екстремальної ситуації (бойових умов), а також визначення рівня продуктивності діяльності військовослужбовця при виконанні ним нормативів і спеціальних вправ ПсП має слугувати, перш за все,  діагностичному забезпеченню програми ПсП особового складу підрозділу, військової частини (з’єднання).

 

Завдання і питання для самоконтролю

1. Хто вважається засновником дидактики?

2. Що таке дидактика?

3. У чому полягає сутність військової дидактики?

4. Які основні завдання військової дидактики?

5. Які основні категорії військової дидактики?

6. Що таке навчання?

7. Розкрийте сутність викладання й учіння.

8. Що таке знання, навички і вміння?

9. Дайте характеристику знань.

10. Назвіть етапи формування навичок.

11. Що таке концепція навчання або дидактична система?

12. Розкрийте класичні концепції навчання.

13. Розкрийте етапи проблемного навчання.

14. Дайте характеристику традиційного і проблемного навчання.

15. Розкрийте етапи концепції формування розумових дій.

16. Розкрийте рівні проблемного навчання.

17. Зробіть порівняльний аналіз традиційного навчання і педагогіки співробітництва.

18. Основні закони і закономірності навчання військовослужбовців.

19. Розкрийте принципи навчання військовослужбовців.

20. Що є складовою частиною методу навчання військовослужбовців?

21. Чому методи навчання військовослужбовців займають особливе місце в умовах, що визначають ефективність викладання офіцером навчального матеріалу?

22. Чому існує така різнорідність класифікації методів навчання військовослужбовців?

23. В яку групу класифікації методів навчання можна віднести стройове тренування та обслуговування техніки й озброєння?

24. Яка група методів є основою бойового навчання воїнів?

25. Який метод є внутрішньою основою будь-якого іншого методу навчання військовослужбовців?

26. Який метод навчання для вас буде основним під час служби на осаді?

27. Що таке форма навчання?

28. Обґрунтуйте структуру і зміст основних форм навчання.

29. Дайте характеристику основних видів навчальних занять.

30. Що включає навчальна матеріально-технічна база?

31. Що таке технологія навчання?

32. Основні характерні риси технології навчання.

33. Як можна класифікувати технології навчання?

34. Охарактеризуйте основні сучасні технології навчання.

35. Алгоритм побудови технології навчання.

36. Що таке психологічна підготовка?

37. Основні види психологічної підготовки.

38. Методи психологічної підготовки.

39. Технологія психологічної підготовки особового складу.

40. Розкрийте сутність таких дидактичних категорійя, як контроль, оцінювання, оцінка.

41. Методика оцінювання психологічної підготовленості особового складу підрозділу до подолання стрес-факторів.

Використана і рекомендована література

Абдурахманов Р. и др. Военная психология: методология, теория, практика / Р. Абдурахманов и др. [Элекьронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.syntone-spb.ru/library/books/?item_id=3761&current_book_page=1

Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. / Ю.А Александровский, … – М., 1991. –115 с.

Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя / Ш.А. Амонашвили.– К.: Освіта, 1991. – 380 с.

Алексюк А. М. Форми організації навчання / А. М. Алексюк, В. О. Онищук, В. І. Помогайба  // Педагогіка [за ред. М. Д. Ярмаченка]. – К. : Вища шк., 1986. – С. 199-229.

Бойко О. В. і ін. Психологічна підготовка. – Ч.1 (теоретичний аспект): Навчально-методичний посібник / О.В. Бойко, … – Львів: АСВ, 2010. – 200 с.

Бойовий статут Сухопутних військ (проект, частина ІІ (батальйон, рота). – К.: Міністерство оборони України, 2005. – 290 с.

Бойовий статут Сухопутних військ (проект, частина ІІІ (взвод, відділення, танк). – К.: Міністерство оборони України, 2005. – 143 с.

Барабанщиков А.В. и др. Военная педагогика и психология / А.В. Барабанщиков, В.П. Давыдов, Э.П. Утлик, Н.Ф. Феденко. // Библиотека офицера. –– М.: Воениздат, 1986. – 240 с.

Военная педагогика: Учебник для вузов. – Спб.: Питер, 2008. – 640 с.

Военная психология и педагогика: Учебное пособие / Под ред. П.А. Корчемного, Л.Г. Лаптева, В.Г. Михайловского. − М.: Изд-во “Совершенство”, 1998. − 384 с.

Даль В.И. Толковый словарь типового великорусского языка. – 8-е изд. – М.: Русский язык, 1981. – Т. 1. – А-З. – 699 с.

Драгомиров М.И. Избранные произведения / М.И. Драгомиров – М.: Воениздат, 1956. – 686 с.

Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович. – Минск: Изд-во БГУ, 1976. – 176 с.

Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Психологический аспект. – Минск: изд-во Университетское, 1985. – 237 с.

Зеленков М.С. Морально-психологическая подготовка войск в армиях зарубежних стран // Общие военные проблемы. – 2002. – №12 – С. 25–34.

Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, затверджена наказом Міністра оборони України № 142 від 5.05.1999 року.

Кузьмин А.А. Психологическая подготовка солдат империалистических армий к войне // Зарубежное военное обозрение. – 1975. – №7. – С. 17–23.

Куписевич Ч. Основы общей дидактики / И. Куписевич. [Пер. с польск. О.В. Долженко]. – М.: Высш. шк., 1986. – 368 с.

Литвиненко Е.С. Теоретико-методологічні основи психологічної підготовки воїнів // Збірник наукових праць. – К.: ВГІ НАОУ. – №3. – 2001. – С. 38–45.

Литвиновський Є.Ю. і ін. Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчально-методичний посібник, видання ІІ, доповнене, у 2 ч.: Частина І. / Є.Ю. Литвиновський.  – К.: ВГІ НАОУ, 2002. – 216 с.

Макаревич О.П. Психологічна підготовка особистості до поведінки в складних ситуаціях: навчально-методичний посібник / О.П. Мааревич. – К.: ВГІ НАОУ, 2000. – 188 с.

Оконь В. Введение в общую дидактику / В. Оконь.– М.: Высш. шк., 1990. – 204 с.

Бестюк А.І., Голова М.А., Дорошев О.І. Основи бойової підготовки військових частин (підрозділів) Сухопутних військ Збройних сил України: навчально-методичний посібник / А.І. Бестюк, М.А. Голова, О.І. Дорошев. – Львів: АСВ, 2009. – 192 с.

Педагогика / Под ред. П.Н. Пидкасистого. – М.: Российское педагогическое агентство, 1995. – 638 с.

Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. – М.: Просвещение, 1983. – 608 с.

Підручник сержанта механізованих військ. – К.: МО України, 2006. – 454 с.

Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник: в 2 кн.– Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения / И.П. Подласый. – М.: ВЛАДОС, 1999.  – 576 с.

Полевые уставы иностранных армий. – М.: Воениздат, 1936. – 604 с.

Програма бойової підготовки механізованих підрозділів. – К.: МО України, 2005 – 111 с.

Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник О.М. Степанов. – К.: “Академ книга”, 2006. – 424 с.

Смирнов Б.А., Долгополова Е.В. Психология деятельности в экстремальных условиях / Б.А. Смирнов, Е.В. Долгополова. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2007. – 292 с.

Суворов А.В. Наука побеждать. − М.: Воениздат, 1991. – 56 c.

Сучасний тлумачний словник української мови [Уклад. Олексієнко Л.П., Шумейло О.Л.] – К.: Кобза, 2002. – 544 с.

Узнадзе Д.Н. Экспериментальные основы психологии установки. – Тбилиси: Изд-во Акад. наук Груз. ССР, 1961. – 210 с.

Український радянський енциклопедичний словник: В 3-х т. [Редкол. А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.] – 2-е вид. – К.: Голов. ред УРЕ, 1987. – Т. 2. – 736 с.

Харламов И.Ф. Педагогіка / И.Ф. Харламов – М.: Высш. шк., 1990. – 576 с.

Ягупов В.В. Військова психологія / В.В. Ягупов. – К., 2004. – 650 с.

Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посіб / В.В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

Ягупов В.В. Військова дидактика: Навч. посіб. / В.В. Ягупов. – К.: ВПЦ “Київський ун-т”, 2000. – 400 с.

 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Колектив укладачів:

Бойко Олег Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент;

Коберський Людвіг Вацлавович, генерал-лейтенант запасу;

Кожевніков Владислав Миколайович, кандидат історичних наук, доцент;

Романишин Андрій Миколайович, кандидат педагогічних наук, доцент;  Скрипник Сергій Вікторович

 

 

Навчальний посібник