Перелік умовних скорочень та символів

 

3

ВІЙСЬКОВА ПЕДАГОГІКА

У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРА І СЕРЖАНТА

КНИГА І

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ

ТА ВІЙСЬКОВА ДИДАКТИКА

 

 

ВІЙСЬКОВА ПЕДАГОГІКА

У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРА І СЕРЖАНТА

КНИГА І

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ

ТА ВІЙСЬКОВА ДИДАКТИКА

 

 

Навчальний посібник

Львів  2012

 

 

УДК 355.335:316.61 (075.8) ББК ХХХХХ Л ХХХХ

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (протокол від   2012 р. № )

Рецензенти:

Ваврик Р.В., кандидат педагогічних наук, доцент;

Равчина Т.В., кандидат педагогічних наук, доцент

 

Укладачі:

Бойко О.В., Коберський Л.В., Кожевніков В.М.,

Романишин А.М., Скрипник С.В.

ХХХ Військова педагогіка у професійній діяльності офіцера і сержанта : навчальний посібник. Книга 1. “Загальні основи педагогіки та військова дидактика” / [О.В. Бойко, Л.В. Коберський, В.М. Кожевніков, А.М. Романишин, С.В. Скрипник] – Львів : АСВ, 2012. – 454 с.

 

Навчальний посібник “Військова педагогіка у професійній діяльності офіцера і сержанта” (Книга І. “Загальні основи педагогіки та військова дидактика”)” містить дані про теоретичні і методичні основи військової педагогіки, розкриває особливості впровадження сучасних особистісно-орієнтованих технологій навчання і виховання особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань.

Зміст відповідає навчальним програмам “Педагогіка”, “Військове навчання та виховання” і розрахований на курсантів та студентів ВВНЗ усіх спеціальностей, офіцерів, сержантів, викладачів, спеціалістів органів виховної роботи та соціально-психологічного забезпечення.

 

©

О.В. Бойко,      Л.В. Коберський, В.М. Кожевніков, А.М. Романишин, С.В. Скрипник, 2012

© Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, 2012

Зміст

Перелік умовних скорочень та символів
ПЕРЕДМОВА ………………………………………………
Розділ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ ПЕДАГОГІКИ ………………………………..
1.1. Становлення військової педагогіки як науки .........
1.1.1. Розвиток військового навчання і виховання у Стародавньому світі і Середньовіччі ………………………………
1.1.2. Розвиток військової педагогіки у новій історії …….
1.2. Виникнення і розвиток військової педагогіки в Україні …………………………………………………………………
1.2.1. Історія розвитку педагогічної науки в Україні ……..
1.2.2. Розвиток військової педагогіки в Україні ……………
1.3. Військова педагогіка і методика: основні категорії
1.3.1. Предмет, основні завдання і структура військової педагогіки ………………………………………………………...
1.3.2. Військово-педагогічний процес ……………………...
1.3.3. Військово-педагогічна методика: основні завдання і зміст ……………………………………………………………..
Завдання і питання для самоконтролю ……………………
Використана і рекомендована література ……………..
Розділ 2. ВІЙСЬКОВА ДИДАКТИКА ……….…………
2.1. Становлення, предмет, завдання і категорії військової дидактики …..................................................................................
2.1.1.Становлення, предмет і завдання військової дидактики ……………………………………………………………..
2.1.2. Основні категорії та функції військової дидактики
2.2. Основні концепції навчання і можливості їх використання у підготовці військовослужбовців ………………………
2.2.1. Класичні концепції навчання …………………………
2.2.2. Сучасні концепції навчання …………………………
2.3. Закони, закономірності і принципи навчання військовослужбовців …………………………………………
2.3.1. Закони і закономірності навчання військовослужбовців ……………………………………………………………..
2.3.2. Принципи навчання військовослужбовців …………..
2.4. Методичні аспекти організації навчання військовослужбовців ……………………………...…...............
2.4.1. Традиційні методи навчання військовослужбовців: класифікація та характеристика …………………………….
2.4.2. Активні методи навчання військовослужбовців: класифікація та характеристика ……………………………
2.4.3. Форми організації навчання військовослужбовців …
2.4.4. Матеріально-технічна база і засоби навчання військовослужбовців ………………………………………………
2.4.5. Технології навчання військовослужбовців: характеристика, класифікація, сутність ………………………………
2.4.6. Технологія психологічної підготовки особового складу …………………………………………………………….
2.5. Діагностика навчання і психологічної підготовки військовослужбовців ………………………………………….
2.5.1. Контроль, оцінювання та оцінка як дидактичні поняття ………………………………………………………….
2.5.2. Види, форми й методи контрольного оцінювання підготовленості воїнів …………………………………………
2.5.3. Оцінювання знань, навичок і вмінь військовослужбовців ……………………………………………………….
2.5.4. Оцінювання показників готовності і стійкості особового складу в процесі його психологічної підготовки ….
Завдання і питання для самоконтролю ……………………
Використана і рекомендована література ……………...

Перелік умовних скорочень та символів

 

ВВНЗ	– вищий військовий навчальний заклад
ЗС	– збройні сили
МПЗ	– морально-психологічне забезпечення
НМТБ	– навчальна матеріально-технічна база
ПсП	– психологічна підготовка

 

	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами України
	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами СРСР
	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами Російської Федерації
	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами США
	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами Великобританії
	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами Франції
	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами Федеративної Республіки Німеччини
	– знак розпізнавання положень, що розроблені військовими педагогами Польщі

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Військова педагогіка як функціональна галузь педагогічної науки в сучасних умовах розвитку не втратила своєї актуальності і залишається провідною наукою у військовій сфері. Необхідність постійної уваги до процесу підготовки і виховання військовослужбовців зумовлює зміни у військово-педагогічних методиках і технологіях навчання.

Основні тенденції, що формують майбутнє сучасного світу, вказують на зростання ролі і розвитку суспільства, що навчається. Військова сфера, армія, військовослужбовці – це невід’ємний суспільний інститут держави, тому у ньому також є актуальним питання всеохоплюючого формування навчального і виховного середовища. Нестримний розвиток засобів і способів збройної боротьби, зростання ролі людського фактора в застосуванні складної бойової техніки та озброєння, електронні засоби комунікації та управління обумовлюють ретельну підготовку особового складу збройних сил будь-якої армії світу.

У зв’язку з цим військова педагогіка має стати теоретично-методологічною і методичною основою для національної системи підготовки військовослужбовців, яка, з одного боку, має визначати її методологічні та теоретичні підвалини, а з іншого – забезпечувати ефективними методиками і технологіями. Для цього вона повинна своєчасно вносити певні корективи у свій зміст, визначати власну парадигму, вдосконалювати методику навчання і виховання особового складу, які б відповідали вимогам сьогодення.

Кілька зауважень щодо військової педагогіки як науки і як автори її усвідомлюють. Військова педагогіка має вивчати сутність, закони, закономірності, цілі, принципи, зміст, методи та форми навчання і виховання всіх категорій військовослужбовців. Вона має досліджувати найстійкіші, суттєві зв’язки, відношення між навчанням, вихованням, розвитком та самовдосконаленням військовослужбовців. Це – різні галузі однієї науки. Наприклад, про необхідність створення окремої методики виховання говорив ще А.С.Макаренко: “Передусім цікавим є питання про самий характер науки про виховання. У нас серед педагогічних мислителів нашого часу й окремих організаторів нашої педагогічної роботи є переконання, що ніякої особливої, окремої методики виховної роботи не потрібно, що методика викладання, методика навчального предмета повинна містити в собі всю виховну думку. Я з цим не згоден. Я вважаю, що виховна галузь – галузь чистого виховання – є в деяких випадках окрема галузь, відмінна від методики викладання”.[2]

Теорія військового виховання – це сукупність однорідних і внутрішньо узгоджених наукових військово-педагогічних тверджень, знання яких дозволяє формувати та розвивати військовослужбовця згідно з визначеними цілями та ідеалами виховання в українському суспільстві. Воно має складатися із загальної теорії виховання та часткових теорій виховання, наприклад: професійного виховання,  національного виховання, морального виховання,  екологічного виховання, фізичного виховання, виховання в колективі та через колектив тощо. Загальна і часткові теорії виховання взаємопов’язані та взаємообумовлені. Перша обґрунтовує наукові підвалини організації загального виховання, а друга – окремі напрямки виховання особового складу.

Таким чином, слід з’ясувати науковий зміст військової дидактики (теорії військового навчання). На сучасному етапі розвитку вітчизняної військово-педагогічної науки існують певні труднощі під час визначення її предмета. Це пов’язано з тим, що військово-дидактичний процес як предмет дослідження навчання має багатоаспектний характер, і це, безперечно, накладає свій відбиток на визначення його об’єкта і предмета. Також відбуваються суттєві зміни у технології військового навчання. Наприклад, педагогіка співробітництва, гуманістична педагогіка, особистісно-орієнтоване й особистісно-розвивальне навчання вимагають уточнення предмет військової дидактики, обґрунтування сучасних гуманних технологій навчання.

Військова дидактика (теорія військового навчання) – це галузь військово-педагогічної науки, яка досліджує планомірну, організовану, спільну і двосторонню цілеспрямовану діяльність офіцерів (сержантів) і солдатів, спрямовану на свідоме, міцне і глибоке опанування останніми системою знань, навичок і вмінь, процес, під час якого набувається освіта, відбувається виховання, розвиток і формування особистості воїна, формування світогляду, засвоєння соціального досвіду людства.

Таким чином, військова педагогіка як наука має виконувати дві основні функції: теоретико-пізнавальну і нормативно-практичну. Перша функція стосується дослідження теоретичних та методологічних проблем військово-педагогічного процесу, висвітлювання основних законів та закономірностей військового навчання і виховання особового складу Збройних Сил України, обґрунтування цілей, ідеалу, змісту навчання і виховання, озброєння військових педагогів стрункою системою теоретичних знань щодо сучасної військово-педагогічної технології, надання всьому цьому процесу гуманного, державно-патріотичного і професійного характеру.

Друга функція спрямована на озброєння військових педагогів конкретними практичними знаннями, навичками та вміннями, методиками щодо організації та проведення конкретних навчально-виховних заходів у підрозділах, частинах (з’єднаннях).

Дане видання є теоретико-методичним посібником для курсантів і викладачів вищих військових навчальних закладів, які вивчають теоретико-методологічні проблеми організації та проведення військово-педагогічного процесу, що спрямований на отримання і поглиблення ними знань у галузі основ військової педагогіки, теорії навчання і виховання особового складу, формування первинних практичних навичок і вмінь проведення конкретних навчально-виховних заходів. Виклад матеріалу здійснений у тематичній та логічний послідовності. Кожна тема включає теоретичний матеріал для опанування певною педагогічною проблемою, питання для самоконтролю, проблемні й контрольні завдання, список літератури для самоосвіти. Завдання для самоконтролю слугують для перевірки правильності розуміння провідних ідей теми й забезпечення міцності їх засвоєння.

Посібник відповідає навчальній програмі з курсу педагогіки, тому що в ньому знайшли основні сучасні педагогічні аспекти, які  вивчають у вищих військових навчальних закладах. Це:

історичні аспекти розвитку військово-педагогічної теорії та практики в історії людства та українського суспільства;

сучасні військові психолого-педагогічні підходи до організації та проведення військово-педагогічного процесу;

сучасна концептуальна модель військово-педагогічного процесу та обґрунтування його складових;

структурні та функціональні компоненти цієї моделі;

особистісний аспект військово-педагогічного процесу та психолого-педагогічні аспекти формування суб’єкт-суб’єктних взаємин у ньому;

методичні основи навчально-виховної роботи офіцерів (сержантів);

порівняльні характеристики військово-педагогічних систем армій провідних країн світу.

Авторами творчо використані ідеї, наукові концепції багатьох вітчизняних дослідників. Однак основою навчального посібника, що складається з двох книг, є результати наукових розробок і досліджень доктора педагогічних наук, професора В.В. Ягупова, які викладені в його багаточисленних наукових роботах, навчальних посібниках, підручниках, монографіях. Про це відкрито заявляємо і просимо толерантного розуміння, бо це зроблено з метою узагальнення та оновлення сучасної військово-педагогічної думки, обґрунтування теоретико-методологічної та методичної основ вітчизняної військової педагогіки, ознайомлення з ними широкого кола читачів, їх вивчення і засвоєння.

До того ж ряд положень у посібнику можуть бути дискусійними. Автори просять до них ставитися не надто суворо і критично. На етапі формування сучасної вітчизняної військової педагогіки, переоцінки її багатьох положень, обґрунтування гуманістичної парадигми допустимі такі варіанти викладення навчального матеріалу у посібниках. Вони як би представляють певний прогноз і тенденції розвитку військово-педагогічної науки.

 

 

Розділ 1