Інтернет у науковій комунікації                                                                                                         

Розвиток світової науки в останні десятиліття можна окреслити кількома напрямками: з одного боку, поглиблюється спеціалізація досліджень (через поділ та деталізацію наукових дисциплін у цілому), з іншого - розвиваються напрямки, які охоплюють дослідження різних дисциплін: проекти геноми людини, космічні дослідження, фізика високих енергій тощо. Зростає глобальне світове співробітництво вчених, університетів, наукових товариств, що потребує активних, оперативних, надійних та зручних засобів розповсюдження наукової інформації,  спілкування дослідників. Наукова комунікація - необхідна складова науки, рушійна сила науки, без якої та не може розвиватися.

Наукова комунікація

- Реєстрація нової ідеї чи дослідження

- Сертифікація якості дослідження

Інформування про результати дослідження та його результати: через публікацію в науковому журналі

Що таке відкритий доступ?

Під відкритим доступом ми розуміємо її доступність через публічний Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, шукати чи через посилання зв”язуватися з повними текстами статей, використовувати їх для індексування, створення ПЗ, чи будь-яких інших законних цілей без фінансових, юридичних чи технічних бар”єрів, крім тих, що пов”язані з доступом до Інтернет

Види:

- он-лайновий

- миттєвий (без ембарго)

- відкритий (без застережень)

- вільний (безкоштовний)

- постійний

- доступ до наукової літератури за згодою і бажанням авторів

Як забезпечується відкритий доступ?

- журнали відкритого доступу

- репозитарії відкритого доступу

Навіщо:

- розширення доступу до результатів досліджень, збільшення цитування

- оцінка досліджень в університеті

- статус університету

- репутація інноватора

- наукова співпраця

- можливість працювати незалежно від часу та місця

- маркетинговий інструмент

- створення електронного архіву, довготривале збереження, тощо

- Повернення інвестицій, вкладених у дослідження:

Відкритий доступ працює зам принципом покриття всіх коштів за рахунок автора чи його інституції, і потім безкоштовного доступу всіх бажаючих, на відміну від існуючих моделей через організацію передплати (коли кошти покриваються тим, хто хоче отримати інформацію) .Ініціатори Відкритого Доступу вважають, що модель надає переваги для всіх зацікавлених сторін: організаціям, що фінансують - як послуга для суспільства та позитивна віддача від їхніх інвестицій в дослідження; авторам - оскільки призведе до широкого розповсюдження та впливу їхніх робіт; читачам - оскільки надасть доступ до всіх першоджерел; видавцям та рецензентам - у більш високій оцінці їхньої праці;  бібліотекам - дозволить якісно задовольняти різноманітні інформаційні запити користувачів; дослідницьким установам та інституціям - збільшить їхню присутність, репутацію і престиж; невеличким видавництвам чи науковим громадам – нада стратегію для виживання та відповідає їхній основній сфері діяльності.

Кому це потрібно?

- організаціям, що фінансують – як послуга суспільству та позитивна віддача від інвестицій в науку 

- авторам – більш широке розповсюдження та вплив їхніх робіт = науковий авторитет

- видавцям та рецензентам – вища оцінка їхньої праці

- користувачам та бібліотекам – доступ до джерел наукової інформації

- Науковим організаціям (університетам!) – авторитет, престиж в науковому світі = рейтинг 

Позиція держави (Україна)

Постанова ВР України „Про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні”, 2005. 

Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.”, 2007. : Відкритий доступ - один з пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в Україні: „забезпечення відкритого безкоштовного Інтернет-доступу до ... ресурсів, створених за рахунок державного бюджету України”.

Е-публікація = друкованій: наказ ВАК, 2005

Наказ 07.07.2008 N 436/311 „Про затвердження Порядку передавання електронних копій друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського” - з метою забезпечення збереження видань та їх надання в загальний доступ в режимі on-line (інтернет) (1700+).

Університетські бібліотеки за відкритий доступ до знань: Заява, 2009

Ольвійська Хартія, 2009

Шляхи відкритого доступу

Золотий - Журнали відкритого доступу

Зелений - Архіви (репозитарії) відкритого доступу (самоархівування)