Організація суб’єктів наукової діяльності

Суб’єкти наукової діяльності є вчені, наукові та науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Основні закони, що унормовують наукову діяльність

- Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (1992),

- Закон України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки в Україні» (2001) та Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2002),

- Закон України «Про вищу освіту» (2002)

Національна класифікація наук :

01. Фізико - математичні, 02. Хімічні. 03. Біологічні. 04. Геологічні.

05. Технічні. 06. Сільськогосподарські. 07. Історичні. 08 Економічні. 09.Філософські. 10. Філологічні. 11. Географічні. 12. Юридичні.

13.Педагогічні. 14. Медичні. 15. Фармацевтичні. 16. Ветеринарні.

17. Мистецтвознавство. 18. Архітектура. 19. Психологічні. 20. Військові.

21. Національна безпека. 22. Соціологічні. 23. Політичні.

24. Фізичне виховання і спорт. 25. Державне управління.

25.Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність. ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність
Верховна Рада України; Закон від 13.12.1991 № 1977-XII.

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково- технічної сфери, створює умови
для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для
підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя

Наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

 

 

26.Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук. Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади
III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та
науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові
організації).

Вчений є основним суб'єктом наукової і науково-технічної діяльності.

Об’єкт дослідження - стан, процес або явище, на які спрямоване наукове дослідження з метою визначення сутності, закономірностей, тенденцій тощо або можливостей впливу, використання, поліпшення.

Вища атестаційна комісія (ВАК) України за погодженням з Міністерством освіти і науки України затвердила національну класифікацію наук. Основні галузі наук такі:

01. Фізико - математичні науки	02. Хімічні науки
03. Біологічні науки	04. Геологічні науки
05. Технічні науки	06. Сільськогосподарські науки
07. Історичні науки	08. Економічні науки
09. Філософські науки	10. Філологічні науки
11. Географічні науки	12. Юридичні науки
13. Педагогічні науки	14. Медичні науки
15. Фармацевтичні науки	16. Ветеринарні науки
17. Мистецтвознавство	18. Архітектура
19. Психологічні науки	20. Військові науки
21. Національна безпека	22. Соціологічні науки
23. Політичні науки	24. Фізичне виховання та спорт

За призначенням і роллю в сучасному українському суспільстві кожна галузь наук поділяється на кілька груп. Наприклад, до економічних наук входять групи теоретичних економічних наук; механізмів регулювання економіки; фінансів, грошового обігу і кредиту; світового господарства і міжнародних економічних відносин; економіки підприємства та управління виробництвом; економіки галузей господарства; економіки природокористування та охорони довкілля демографії, економіки праці і соціальної політики; розміщення виробничих сил регіональної економіки.

27.Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.

За своєю спрямованістю, безпосереднім відношенням до практики окремі науки поділяють на фундаментальні і прикладні. Завданням фундаментальних наук є пізнання законів, що керують поведінкою та взаємодією базисних структур природи, суспільства і мислення. Ці закони і структури вивчаються, так би мовити, в "чистому вигляді" безвідносно до їхнього можливого використання. Тому фундаментальні науки іноді називають "чистими".

Безпосередня мета прикладних наук - використання результатів фундаментальних наук для вирішення не тільки пізнавальних, а й соціально-практичних проблем. Тому тут критерієм успіху є не тільки досягнення істини, а й міра задоволення соціального замовлення.

Прикладні науки можуть розвиватися в напрямі і теоретичної і практичної проблематики. Наприклад, у сучасній фізиці фундаментальну роль відіграють електродинаміка і квантова механіка, використання яких у пізнанні конкретних предметних сфер створює багато різних галузей теоретичної прикладної фізики - фізику металів, фізику напівпровідників та ін. Подальше перенесення їхніх результатів у практику покликало до життя різноманітні практичні прикладні науки - металознавство, напівпровідникову технологію тощо, а їхній прямий зв'язок із виробництвом здійснюється за допомогою відповідних конкретних розробок. Усі технічні науки є прикладними.

Фундаментальні науки зазвичай випереджають у своєму розвитку прикладні, створюючи для них теоретичний доробок.

Згідно ЗУ про наукову діяльність: фундаментальні наукові дослідження - наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових
знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх
взаємозв'язку;

 прикладні наукові дослідження - наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей; { Абзац сьомий статті 1 в редакції Закону N 3714-VI ( 3714-17 ) від 08.09.2011 }

науково-прикладний результат - нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене
випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у
формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної
документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

 

28.Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності. Науковий звіт, наукова стаття. наукова робота - дослідження з метою одержання наукового
результату;  

науковий результат - нове знання, одержане в процесі
фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці,
наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо;
науково-прикладний результат - нове конструктивне чи
технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене
випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у
формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної
документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо;
науково-технічні (експериментальні) розробки -
науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових
матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і
надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже
виробляються (надаються) чи введені в дію; }
наукова (науково-технічна) продукція - науковий та (або)
науково-прикладний результат, призначений для реалізації.

Науково-технічна діяльність, яка охоплює ті види творчої інтелектуальної діяльності, що пов'язані з досягненням певних науково-технологічних результатів (науково-дослідна, проектно-конструкторська, проектно-технологічна, винахідницька, раціоналізаторська діяльність тощо) і характеризується такими ознаками: об'єктом правової охорони виступають лише ті результати науково-технічної творчості, які відповідають законодавчо встановленим умовам охороноздатності; науково-технічна діяльність та її результати підлягають обов'язковій перевірці, експертизі на їх відповідність вимогам охороноздатності; результати науково-технічної діяльності, які відповідають умовам обороноздатності, підлягають обов'язковій державній реєстрації, на підставі якої видається відповідний охоронний документ (патент, ліцензія тощо); застосування результатів науково-технічної діяльності сприяє забезпеченню суспільства необхідними для життєдіяльності інтелектуальними продуктами, в тому числі сучасними засобами, предметами праці тощо.

 

29.Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.Загальні вимоги до науково-дослідної роботи: чіткість і логічна послідовність викладу матеріалу; переконливість аргументування; стислість і точність формулювань, що виключають можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладу результатів роботи; обґрунтованість рекомендацій і пропозицій. Структура, зміст та обсяг звіту:титульний аркуш (додаток Б5); підписане керівниками від університету та від бази практики індивідуальне завдання;зміст, де наводяться назви всіх розділів та питань звіту; основна частина, в якій подаються відповіді на питання.

Незважаючи на відмінності індивідуальних завдань практики в кожного студента, усі вони мають типову структуру і складаються з трьох розділів: 1) організаційно-управлінські завдання; 2) аналітичні завдання; 3) управлінські завдання.

Організаційно-управлінські завдання. У цьому розділі студенти повинні визначити: офіційні документи, які регламентують основні функції та завдання державної установи в системі державного управління економікою; організаційно-управлінську структуру державної установи та її зв’язки з іншими органами державної влади, підприємствами та організаціями; організаційну структуру управління (відділу), де проходить практику студент, його завдання та функції, а також обов’язки та права окремих посад державних службовців (провідний спеціаліст, головний спеціаліст), які визначені посадовими інструкціями.

Аналітичні завдання. У даному розділі необхідно подати результати динамічного, структурного, порівняльного та функціонального аналізу економічних і/або соціальних та інших показників, які відображають результати управлінської діяльності державної установи в межах компетенцій відповідного структурного підрозділу (управління, відділу).

Аналіз результатів управлінської діяльності державної установи має здійснюватися за допомогою залучення відповідних ілюстративних засобів: таблиць, схем, графіків, діаграм тощо або на основі застосування певного математичного апарату. Кінцевим етапом виконання аналітичних завдань є висновки, які формуються на основі результатів проведеного аналізу.

Управлінські завдання. У даному розділі слід розкрити зміст чинних нормативно-правових документів, які регламентують регуляторні повноваження державної установи у сфері її управлінської діяльності: Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету міністрів України, Нормативні акти міністерств (відомств) та органів місцевого самоврядування, а також методичні та інструктивні документи. Іншим предметом цього розділу має бути розкриття змісту інструментів, які використовуються державною установою в її управлінській діяльності: прогнози, програми, плани, національні рахунки, баланси, бюджет, угоди тощо.Обсяг звіту — до 30 сторінок.

30.Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів. Загальні вимоги до науково-дослідної роботи: чіткість і логічна послідовність викладу матеріалу; переконливість аргументування; стислість і точність формулювань, що виключають можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладу результатів роботи; обґрунтованість рекомендацій і пропозицій.

У статті висловлюються результати, одержані з конкретного питання, що має певне наукове і практичне значення. Статтю публікують в наукових журна лах або збірках. Її об'єм повинен бути в межах 5–10 машинописних сторінок; графічний або інший ілюстративний матеріал допускається у мінімальній кількості, тобто не більш 2–3 малюнки.

Стаття повинна відрізнятися науковою новизною та практичною цінністю. Викладені у ній наукові положення мають бути обґрунтовані, а також повинні бути запропоновані конкретні напрямки поліпшення існуючого стану економіки підприємств, регіонів, економіки України в цілому, можливі напрямки використання викладених у статті результатів наукових досліджень.

Під час подання статті до опублікування в журналі автори, відповідно довимог ВАК України , повинні висвітлити у ній такі питання: 1. Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими або практичними завданнями. 2. Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких розпочате вирішення даної проблеми і на які спирається автор. 3. Виділення невирішених раніше питань загальної проблеми, яким присвячується дана стаття. 4. Формулювання цілей статті (постановка задачі). 5. Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. 6. Висновки за даними дослідження. 7. Перспективи подальших розробок у даному напрямку.