Складники (елементи) наукової діяльності.

Елементами наукової діяльності є результат, суб’єкти, об’єкти.

Результатом наукової діяльності є наукове знання, отримане як наслідок фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на інформаційних носіях.

Суб’єкти наукової діяльності є вчені, наукові та науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Об’єкти наукової діяльності те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).

Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.

Результатом наукової діяльності є наукове знання, отримане як наслідок фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на інформаційних носіях. Наукове знання має свої форми втілення. У таки формами втілення є тенденції, закономірності, наукові теорії та закони.

Тенденція – відображають зміни у тенденціях та явищах за певних умов. Наприклад,на сучасному етапі і розвиненим країнам, і країнам, що розвиваються, притаманна тенденція до постійного зростання абсолютної суми державного боргу. глобальна тенденція до зростання державних запозичень, причиною якої стала фінансово-економічна криза минулих років, якій були притаманні конвертація зовнішнього боргу корпоративного сектора в зовнішній державний борг та фінансова підтримка урядами конкурентоспроможності стратегічно важливих підприємств.

Закономірності – це зв’язки між процесами та явищами, які виявляються і належать до певної групи. Економічна закономірність, зокрема, полягає в тому, що в період економічного зростання державний бюджет формують із профіцитом, який спрямовують на погашення державного боргу, а в період спаду бюджет, як правило, є дефіцитним, тобто уряди вдаються до запозичень і застосовують інфляційне стимулювання економіки. В Україні ж усе навпаки: під час посилення темпів зростання ВВП збільшуються дефіцит державного бюджету і державний борг.

Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.

Результатом наукової діяльності є наукове знання, отримане як наслідок фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на інформаційних носіях. Наукове знання має свої форми втілення. У таки формами втілення є тенденції, закономірності, наукові теорії та закони.

 Закони - найбільш суттєві та найбільш повторюванні зв’язки процесів та явищ в яких виявляється природа економічного явища.

Закон – необхідне суттєве, стале, повторюване співвідношення, внутрішній зв'язок між явищами у природі і суспільстві.

 Приклад законів. Закон Оукена. Емпіричний зв'язок, відкритий А.Оукеном між циклічними змінами у ВНП і безробіттям. Закон твердить, що коли реальний ВНП скорочується на 2% щодо потенційного рівня, то показник безробіття збільшується на 1 %. Так, якщо ВНП від 100% потенційного рівня знижується до 98%, то безробіття зростає на 1%, наприклад, з 6% до 7%. Закон Фішера PQ = MV.