Нове кейнсіанство кінця XX ст.

Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.

Методологія (від грец. methodos  спосіб, метод і logos – наука, знання) - це вчення про правила мислення при створенні науки, проведенні наукових досліджень. Під методологією науки переважно розуміється вчення про науковий метод пізнання або система наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір засобів, прийомів і методів пізнання. У широкому розумінні МНД – філософія науки. Вона узагальнює досвід пізнання світу. Характерність: зв'язок між реальним світом і процесами його пізнання, виокремлені принципи пізнання,що можуть бути застосовані в різних науках, при дослідженні різних сфер. Принципи: системності, логічний, визначення суттєвого.

Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні

Методологія (від грец. methodos  спосіб, метод і logos – наука, знання) - це вчення про правила мислення при створенні науки, проведенні наукових досліджень. Під методологією науки переважно розуміється вчення про науковий метод пізнання або система наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір засобів, прийомів і методів пізнання. У вузькому тлумаченні розкриваються особливості аналізу конкретної частини дослідження економічної сфери. Відповідь на питання чому з’являються і зникають певні теорії, особливості інструментів.

 

Особливості методології економічних досліджень.

    Науково-дослідна неокласика була мейнстримом у світі до кризи 2008-2009 років. Особливості методології: 1.Значна питома вага суб’єктивного складника, велика помірність (протягом 1990-2008рр.) Ця суб’єктивна складова проявляється в 2-х критеріях підходу до істинності знань: інструменталізм, конвенціоналізм.

     Інструменталізм: Тільки те, що має корисність є істинним; (C=S)

    Конвенсіоналізм: В якості критерія має несуперечливу логічну побудову , між викладенням матеріалу та висновком не має бути протиріч.

    Хто розвиває: Марк Блауг «Як економіки пояснюють»; Вільям Баумоль: «Методологія наукових досліджень», а також Лукас, Сардж,Уолес.

        

 

 

     4. Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.

Фізіократи (XVII – XVIII ст.)

· природний (об єктивнии) характер економічних законів та руйнівні наслідки їх невиконання,

· ідея загального економічного кругообігу – обміну продуктами і доходами - як перше пояснення цілісності економіки,

· ідея оптимізації державного регулювання економіки податками та визначення основних принципів побудови податкової системи - мінімальні витрати на стягнення, необтяжливість для платників тощо

Класична політичнаекономія (XVIII – XIX ст.)

· саморегулювання економіки - державне невтручання.

· людина як економічна істота з природною мотивацією на реалізацію приватного інтересу,

· праця як джерело вартості - трудова теорія вартості,

· визначення у якості мети підприємницької діяльності прибутку, а її джерела - нагромадження капіталу

Неокласична теорія (XIX- XX ст. та другої половини XX ст.)

· раціональність поведінки економічних суб’єктів - споживачів та виробників - з відповідними законами оптимізації результатів діяльності.

· загальна економічна рівновага як економічний стан, що досягається шляхом узгодження попиту та пропозиції на окремих ринках та між ринками,

· економічний лібералізм з обмеженим державним втручанням в економіку,

· досконала конкуренція як точка відліку - порівняння й оцінки станів, у яких перебуває економіка.

Традиційне кейнсіанство

· залежність випуску від обсягу витрат,

· аналіз нерівноважних станів - економіки у кризовому спаді,

· ефективний попит, як результат державного регулювання економіки,

· ефективність державного регулювання економіки фінансово - кредитними інструментами.

Нове кейнсіанство кінця XX ст.

· залежність реальних величин - випуску та зайнятості – від сукупного попиту у більшій мірі, ніж від цін у зв’язку з нееластичністю (≪жорсткість≫) останніх

· ідея майже - раціональності економічних суб’єктів, спричиненої неповнотою інформації та монополізацією ринків,

· ідея раціонування - поведінки суб’єктів на одному з ринків з врахуванням обмежень на інших,

· загальна економічна рівновага без пропорційних цін різних ринків

· ідея гістерезисну - неповернення безробіття до свого природного рівня