Поняття про граничний та допустимий знос деталей машин.

Для відновлення повної працездатності спрацьованих деталей необхідно вернути їм початкові розміри, геометричну форму і поверхневі властивості, насамперед його твердість, оскільки всі властивості серцевини, як правило, зберігаються, якщо не враховувати окремих випадків зародження втомлісних тріщин в процесі спрацювання. В цьому випадку взємозамінність деталей і посадка спряжень востанавлюються повністю.

Але на практиці застосовуються і відновлюються лише геометричні форми деталей шляхом надання їм ремонтних розмірів, більших або меньших від початкового. Хоча посадка спряжень при цьому відновлюється, взаємозамінність зберігається лише частково, в межах тільки даного стандартного ремонтного розміру, а при вільних ремонтних розмірах зовсім порушуються. Надання деталі ремонтного розміру і правильної геометричної форми проводиться механічною обробкою. Відновлення початкового або, коли необхідно, більшого його ремонтного розміру для деталей класу вали здійснюється способами наплавки, металізації, електролітичних покриттів, відновлення тиском, з різними видами теплової, хімікотермічної і механічної обробки.

Окрім вказаних способів, в ремонтному виробництві отримали розповсюдження різні види зварки і синтетичні матеріали – пластмаси. Зварка і пластмаса широко використовуються для задєлки тріщин в корпусних деталях і ремонта кузовів.

Пластмаси, крім того, находять застосування і для відновлення підшипників ковзання.

Застосована інколи на практиці накатка поверхностей валів під підшипники кочення являється лише тимчасовим виходом із ситуації при відсутності запасних частин або при неможливості повного відновлення деталей в експлуатаційних підприємствах. Тому накатку неможна віднести до методу відновлення. Електроіскрова обробка металу використовується головним чином для зміцнння ріжучого інструменту і виконання ряду допоміжних робіт, наприклад видалення зломаних нормалей і інструменту (шпильок, метчиків). Як самостійний спосіб відновлення розмірів деталей, електроіскрова обробка не найшла широкого застосування.

Анодно-механічна обробка застосовується для піготовки до металізації деталей з високою поверхневою твердістю, різання металу та інших допоміжних робіт і, відповідно, не може бути віднесена до основних способів відновлення деталей.

Відновлення деталей електромеханічною обробкою може знайти застосування, як спосіб підготовки деталей з високою поверхневою твердістю до металізації і для відновлення деяких деталей.

Таким чином, до основних методів відновлення деталей відносяться способи: ремонтних розмірів; допоміжних деталей; обробка тиском; зварювання і наплавка; металізація; хромування; осталювання;синтетичних матеріалів.    

7. Назвіть методи відновлення деталей машин.

Відновлення деталей і спряжень – найважливішазадачаремонтноговиробництва. Дослідження показали, що працездатність і ресурс відновлених деталей складає в середньому60...80% цихпоказників для нових. Але в даний час відомі технологічні методи (електромеханічні, електрофізичні і ін.), за допомогою яких можна повністю відновити первинний ресурс деталей або навіть збільшити його[1]. Організація відновлення деталей дозволяє заощадити значну кількість дефіцитних матеріалів, в 2...3 рази продовжити термін служби деталей, зменшити випуск товарних запасних частин на заводах-виробниках і знизити собівартість ремонту машин та обладнання. Впровадження централізованого відновлення деталей, широке застосування потокових ліній, автоматизаціїпроцесів ремонту деталей сприяють подальшому підвищенню ефективності

ремонтного виробництва.Виробництво по відновленню деталей використовує велику кількість

праці, матеріалів та енергії, необхідних для нанесення покрить, термічної та механічної обробок деталей. Тому оптимізація витрат цих ресурсів за рахунок найкращого їх використання при своєчасному виконанні виробничих завдань та забезпечення нормативних показників якості і являється актуальною задачею.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні існує багато різних технологічних методів компенсації зношеного шару металлу деталей [1-4]. Одним з шляхів покращення якості поверхневого шару і зниження вартостіремонту машин є багаторазове відновлення форми деталей металопокриттями і

забезпечення їх взаємозамінності

Наплавлення: Підвищення твердості та зносостійкості,

можливість необмежено нарощувати

зношену поверхню.

 Утворення тріщин, висока пористість, наявність шлакових включень, зниження втомлюванісної міцності, жолоблення, підвищена екологічна небезпека

Гальванопокриття: зберігає структуру деталі, висока зносостійкість і твердість поверхні

Низьке припрацювання та змочування мастилом, зниження втомлюванісної міцності, низька адгезія,

підвищена екологічна небезпека

Металізація: механічні властивості матеріалу деталі не змінюються і деталь не піддається жолобленню, висока зносостійкість

Висока пористість (до 10%), зниження втомлюванісної міцності, низька адгезія, підвищена екологічна

небезпека

Пластичне Деформування: Підвищує твердість, зменшує шорсткість, підвищує зносостійкість

Низька продуктивність, можливе деформування поверхні на 5-10 мкм і більше, можуть виникати

рівномірні напливи металу товщиною 0,03-0,3 мм

Електроерозійне легування: Локальна обробка поверхні-легування можна проводити на окремих ділянка від

декількох мм і більше не захищаючи решту поверхні;міцне з`єднання перенесеного та основного металу;

відсутність загального нагрівання деталі в процесі обробки, можливість використання в якості оброблюваних матеріалів: чистих металів, сплавів, металокерамічних композицій, тугоплавких з`єднань; підвищення твердості, жаро-, зносо- та корозійної стійкості; відсутність необхідної підготовки поверхні

Підвищення шорсткості, виникнення в поверхневому шарі розтягуючи залишкових напружень, зниження втомлюванісної міцності

Полімерні покриття: Можливість необмежено нарощувати зношену поверхню, близькі до металу деформаційні характеристики, висока адгезія.

Необхідність спеціальної підготовки поверхні, в тому числі формування шорсткості поверхні; обмеженезастосування через порівняно невисоку твердість