Шляхи зменшення витрат на технічне обслуговування і ремонт дорожніх машин

У структурі витрат на ремонт машин і устаткування приблизно половина припадає на запасні частини і матеріали. З цього випливає, що необхідно знижувати собівартість ремонту машин за рахунок скорочення витрат на запасні частини і матеріали. Цього можна досягти хорошою організацією реставрації деталей в заводських умовах, а також підвищенням технічного рівня дефектовки зношених деталей при розбиранні машин. Скорочення витрати нових запасних частин можна також забезпечити завдяки правильній експлуатації машин і своєчасно. ному проведенню планово-попереджувальних ремонтів. Великим резервом зниження експлуатаційних витрат є правильне використання шин на вантажних автомобілях і дорожніх машинах, своєчасне їх відновлення на шиноремонтних заводах. Найважливішим напрямком зниження собівартості є-риє продуктивності праці на основі технічного прогресу і вдосконалення організації виробництва і праці. Збільшення обсягу виробництва при зниженні чисельності працюючих призводить до економії витрат на заробітну плату виробничих робітників в розрахунку на одиницю продукції; знижується при цьому і сума накладних витрат на одиницю продукції, оскільки та ж сума накладних витрат розподіляється на більший обсяг продукції. При перевезеннях будівельних вантажів значний ефект дає застосування причепів і підвищення коефіцієнта використання пробігу: підвищення вироблення транспортних засобів супроводжується помітним зниженням витрат на перевезення. На ремонтних підприємствах зусилля повинні бути спрямовані на поліпшення використання виробничого устаткування, підвищення змінності його роботи; вдосконалення технологічних процесів при ремонті машин; впровадження засобів механізації з метою подальшого скорочення ручних робіт. Результатом цих зусиль буде зниження трудомісткості ремонтних робіт і, як наслідок, їх здешевлення. Великим резервом економії коштів є зниження цехових і загальнозаводських витрат за рахунок спрощення управління виробництвом, ліквідації непродуктивних витрат, зменшення трудових витрат на допоміжних процесах шляхом суміщення професій, механізації допоміжних і підсобних робіт і т. д

4 . Прогресивний метод потокового ремонту дорожніх машин, його сутність.
Потоковий метод – це така форма лорганізації розбирально-складальних роб1т при якій технологічний процес збирання чи розбирання розбитий на цикли, які виконуються в технологічній послідовності і погоджені по часу виконанні.

Діагностування дорожніх машин, окремих агрегатів, його місце в проведенні технічних обслуговувань і ремонтів.

Діагностування полягає у визначенні стану об’єкту без великих об’ємів розбиральних робіт.

Завданням діагностування є контроль технічного стану пошук місця відмови і визначення їх причин а також прогнозування технічного стану. Залежно від обсягу та характеру отриманої під час діагностування інформації розрізняють загальне та поглиблене діагностування.
В залежності від отриманого стану об’єкту під час діагностування здійснютьпланування кількості ремонтних робіт.

Заходи з підтримки машин в працездатному стані, передбачені системою планово-попереджувальних технічних обслуговувань і ремонтів (ППР).

ТО - комплекс робіт з підтримки працездатності машин під час їх використання, збереження і транспортування. Роботи мають планово-попереджувальний характер і виконуються в обов'язковому порядку протягом усього періоду експлуатації відповідно до вимог експлуатаційної документації заводу-виробника.

Порядок планування і проведення технічних обслуговувань і ремонтів машин.

Річним планом технічного обслуговування і ремонту визначається число планових

технічних обслуговувань і ремонтів по кожній машині, що знаходиться на балансі

відповідної організації.

Річний план технічного обслуговування і ремонту машин є підставою для розрахунку

потреби в матеріальних і трудових ресурсах при розробці виробничих планів.

Число технічних обслуговувань і ремонтів кожного виду Ктор, що повинні бути

проведені в планованому році для відповідної машини, визначається розрахунком за

формулою:

К_ТОіР – кількість ТО і Р                   

Н_ф – величина фактичного напрацювання з останнього ТО або з початку експл., мото-год

Н_ПЛ – планове напрацювання на розрахунковий рік, мото-год

Т_П – періодичність виконання ТО або Р, мото-год

К_П – к-сть всіх ТО і Р з більшою періодичністю за даний вид ТО і Р.

Якщо по розрахунку вийшов КР, то визначити місяць його проведення по формулі [2]

К_М – порядковий № місяця, в якому проводиться КР

Т_К – періодичність виконання КР

Н_ФК – напрацювання машини від попереднього КР чи з поч. експлуатації

КР машин переноситься на наступний рік якщо № місяця виявився більше 12.

Місячним планом-графіком технічного обслуговування і ремонту машин

встановлюються дата зупинки кожної машини на технічне обслуговування чи ремонт і

тривалість її простою в днях. Порядковий робочий день місяця Дтор, у який починається

проведення технічного обслуговування чи ремонту машин, визначається за формулою:

К_др – кількість робочих днів у плановому місяці, по календарю і режиму роботи

Т_П – періодичність виконання відповідного виду ТО або Р, мото-год

Н_Ф – фактичне напрацювання машини на початок план. місяця з часу проведення останнього аналогічного ТО,Р або з початку експлуатації, мото-год

Н_ПЛ.М – планове напрацювання на розрахунковий місяць