
Опора деревянной одностоечной и способы укрепление угловых опор: Опоры ВЛ - конструкции, предназначенные для поддерживания проводов на необходимой высоте над землей, водой...
Типы сооружений для обработки осадков: Септиками называются сооружения, в которых одновременно происходят осветление сточной жидкости...
Топ:
Характеристика АТП и сварочно-жестяницкого участка: Транспорт в настоящее время является одной из важнейших отраслей народного...
Генеалогическое древо Султанов Османской империи: Османские правители, вначале, будучи еще бейлербеями Анатолии, женились на дочерях византийских императоров...
Интересное:
Отражение на счетах бухгалтерского учета процесса приобретения: Процесс заготовления представляет систему экономических событий, включающих приобретение организацией у поставщиков сырья...
Как мы говорим и как мы слушаем: общение можно сравнить с огромным зонтиком, под которым скрыто все...
Национальное богатство страны и его составляющие: для оценки элементов национального богатства используются...
Дисциплины:
![]() |
![]() |
5.00
из
|
Заказать работу |
Содержание книги
Поиск на нашем сайте
|
|
Показники | Варіант 1 | Варіант 2 |
Витрати на пересування поїздів | ||
Витрати на маневрову роботу | ||
Витрати, пов’язані з простоєм вагонів | ||
Загальні експлуатаційні витрати | ||
Капітальні вкладення в парк вагонів | ||
Капітальні вкладення в парк поїзних локомотивів | ||
Капітальні вкладення в парк маневрових локомотивів | ||
Загальні капітальні вкладення | ||
Приведені річні витрати |
Після розрахунків необхідно зробити загальний висновок, в якому вказати, який варіант організації місцевої роботи на розрахунковій дільниці приймається в подальшому при побудові графіку руху поїздів.
Для дільниць, де детальна технологія місцевої роботи не розробляється, необхідно визначити принципову схему прокладання збірних поїздів та при необхідності їх кількість по напрямках. Прийняті схеми використовуються в подальшому при побудові графіків руху поїздів на дільницях дирекції.
2 РОЗРОБКА ТА СКЛАДАННЯ ГРАФІКУ РУХУ ПОЇЗДІВ
Графік руху поїздів являється основою організації руху поїздів на залізниці. Він об’єднує в єдине ціле роботу станцій, локомотивних депо, тягових підстанцій, пунктів огляду та ремонту вагонів, дистанцій колії, сигналізації та зв’язку та інших підрозділів залізниці, пов’язаних із рухом поїздів, забезпечуючи їх злагоджену роботу.
Графіком руху встановлюється час прибуття, відправлення або безупинного проходження поїздів по кожному роздільному пункту, час слідування кожного поїзда по перегонах, тривалість знаходження локомотивів на станціях основного та оборотного депо. По графіку руху можуть бути визначені важливі показники руху та використання рухомого складу.
Відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України графік руху поїздів повинен забезпечувати:
− задоволення потреб у перевезенні пасажирів і вантажів;
− безпеку руху поїздів;
− найбільш ефективне використання пропускної та провізної спроможності дільниць і переробної спроможності станцій;
− раціональне використання рухомого складу;
− дотримання встановленої тривалості безперервної роботи локомотивних бригад;
− можливість виконання робіт із поточного утримання та ремонту колії, споруд, пристроїв СЦБ, зв’язку й електропостачання за безумовним дотриманням вимог охорони праці.
Для побудови графіку руху поїздів необхідно виконати розрахунки його елементів, а також перевірити пропускну спроможність дільниць.
|
2.1 Розрахунок елементів графіку руху поїздів
При складанні графіків руху поїздів повинні виконуватися нормативи, які регламентують швидкості руху поїздів по перегонах і станціях, порядок і тривалість виконання операцій по прийому, відправленню та проходженню поїздів по станціях. Ці нормативи отримали назву елементів графіку.
До основних елементів графіку руху належать:
− перегінні часи ходу поїздів;
− норми стоянки поїздів на дільничних і сортувальних станціях для виконання технічних операцій;
− час стоянки на проміжних станціях;
− станційні інтервали – розрахункові інтервали часу між поїздами під час приймання, відправлення та проходження їх через роздільні пункти;
− інтервали між поїздами на дільницях (перегонах);
− норми знаходження локомотивів на станціях основного й оборотного депо;
− норми пробігу поїздів між технічними та комерційними оглядами (гарантійні плечі), плечі обслуговування локомотивів і локомотивних бригад.
2.2 Розрахунок станційних і міжпоїзних інтервалів
На величину станційних і міжпоїзних інтервалів впливають:
– технічне оснащення прилягаючих ділянок (кількість головних колій, засобу сигналізації й зв'язку);
– план і профіль підходів;
– серії поїзних локомотивів, що обслуговують вантажні й пасажирські поїзди;
– категорія поїзду, його вага, довжина та швидкість руху;
– припустима швидкість руху потягів;
– спосіб управління стрілками та сигналами на станціях;
– тип стрілочних переводів;
– взаємне розташування колій, парків, розміщення сигналів, стрілочних постів і службового приміщення ДСП;
– довжина станційних колій;
– порядок пропуску поїздів через роздільний пункт (із зупинкою або без зупинки);
– установлений порядок видачі машиністові локомотива дозволу на право заняття перегону.
Необхідно розрахувати станційні та міжпоїзні інтервали, які потрібні для побудови графіків руху поїздів на дільницях дирекції згідно їх технічного обладнання. Методика розрахунків викладена в [5]. У відповідності з цією методикою необхідно: дати визначення інтервалів і привести детальний розрахунок їх в залежності від заданих на дільницях засобів зв’язку та управління стрілками та сигналами на станціях.
|
Значення розрахункової швидкості руху поїзда на керівному підйомі в залежності від серії поїзного локомотиву для визначення міжпоїзного інтервалу наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
|
|
Семя – орган полового размножения и расселения растений: наружи у семян имеется плотный покров – кожура...
Археология об основании Рима: Новые раскопки проясняют и такой острый дискуссионный вопрос, как дата самого возникновения Рима...
Механическое удерживание земляных масс: Механическое удерживание земляных масс на склоне обеспечивают контрфорсными сооружениями различных конструкций...
История развития хранилищ для нефти: Первые склады нефти появились в XVII веке. Они представляли собой землянные ямы-амбара глубиной 4…5 м...
© cyberpedia.su 2017-2024 - Не является автором материалов. Исключительное право сохранено за автором текста.
Если вы не хотите, чтобы данный материал был у нас на сайте, перейдите по ссылке: Нарушение авторских прав. Мы поможем в написании вашей работы!