Обґрунтувати біогеографічне районування Світового океану.

Світовий океан поділяють на сім основних біогеографічних областей: Арктичну, Бореально-Атлантичну, Бореально-Тихоокеанську, Тропічно-Атлантичну, Тропічно-Тихоокеанську, Нотально-Антарктичну, Антарктичну.

Антарктична область характеризується постійно низькою температурою води, як на поверхні так і на глибинах. В зимовий період та значну частину короткого літа велика частина акваторії знаходиться під льодовиковим покривом. Солоність води нижча за середню солоність вод Світового океану.

Південна границя зони проходить від о. Ньюфаундленд до архіпелагу Шпіцберген та окраїни Кольського півострова, а також по північній частині Берінгового моря.

Літом по окраїнах льоду утворюються масові скупчення фітопланктону, а разом з тим і зоопланктону. Тому води багаті різними жителями від молюсків до нарвалів і белух із китоподібних і різних чайок. Із тюленей характерні для області морський заєць, нерпа, хохлач і морж. По льодах бродить цілий рік білий ведмідь.

Бореально-Атлантична та Бореально-Тихоокеанська. Ці області мають значну схожість. Досить багатий органічний світ прибережної припливно-відпливної зони. Температури води досить високі. Влітку значні розходження в температурі поверхневих та глибинних вод. Велика кількість тварин. До даних зон приуроченні основні райони вилову ластоногих і промислового рибальства.

В обох зонах зустрічаються беззубі кити, дельфіни, справжні (безвухі) тюлені, численні „пташині базари” (особливо із чістікових). Із риб типовими є сімейства лососевих, осетрові. Ці два сімейства ендемічні для північних помірних широт. В даних областях добре поширені бурі водорості, в меншій мірі – червоні.

В Бореально-Тихоокеанській ендемічними видами є гіганський японський краб, із риб – кета, горбуша, нерка і інші. Із ссавців характерними є вухасті тюлені – котик і сивуч, а також калан (морська видра) із хижих, японський і сірий кити.

Бореально-Атлантична область є бідніша від Бореально-Тихоокеанської. Так тут повністю відсутні вухасті тюлені, калани, гіганські краби і деякі інші тварини. Ендемічними видами є біскайський кит, біломордий і довгомордий тюлень, тюлень-лисун. Із риб численними є види тріскових. Є представники камбалових – палтус, морський язик, та ін.

Тропіко-Атлантична і Тропіко-Індо-Тихоокеанська також мають подібні риси. Для них характерні постійно високі температури поверхневих шарів води (річні коливання становлять не більше 20С), та значні відмінності між поверхневими і глибокими шарами. Теплолюбиві види мешкають в поверхневих шарах, а холоднолюбиві – в глибоких шарах. В тропічному поясі проживає основна частина видів планктонних форамініфер, крилоногих молюсків, сифонофор, кільчастих водоростей. Із водоростей даний пояс обмежений видами роду саргассум, із тварин багато поліпів, медуз, молюсків, ракоподібних. Надзвичайно різноманітні риби. Особливо велика кількість акул і скатів. Характерні летючі риби, морські черепахи. Із птахів характерні фаетони і фрегати, із ссавців – кашалоти, сирени.

Антарктична область, які і Арктична, характеризується постійно низькими температурами води і розвитком льодовикового покриву. Велика кількість айсбергів, що відколюються від Антарктиди. Місцями є скупчення планктонових ракоподібних під назвою „кріль”. Велика кількість птахів, серед яких пінгвіни, бургомістри.

Нотально-Антарктична схожа по умовах життя з бореальними. Тут переважають значні сезонні коливання  температури води. Піднімання глибинних призводить до багатства рослинного і тваринного світу. Із ссавців поширеним є гривистий сивуч і південні котики, із справжніх тюленів зустрічаються морський слон та морський леопард. Різноманітні є і беззубі кити (південний кит, синій кит, кит-карлик). Із птахів поширеним є королівський альбатрос.