Нормування елементів гіркових операцій.

Сортувальні гірки залежно від оснащення технічно бувають:

· Немеханізовані: стрілки переводяться індивідуально, вручну або за допомогою ЕЦ черговим стрілочних постів, а гальмують вагони регулювальники шв.руку.

· Механізована: обладнанні гальмівними позиціями і гірковою автоматичною централізацією стрілок і сигналів ГАЦ.

· Автоматизована: управління вагонними уповільнювачами здійснюється автоматично з-за допомогою обчислювальної техніки і для цього дані про ходові характеристики відчепів вводяться в систему заздалегідь і постійно контролюється шв. скочування за допомогою спец. Вимірювальної техніки.

Основні показники гіркового процесу.

 Сортування составів з гірки поділяють на 4 складових операцій:

- Заїзд( з горба гірки під состав) визначається через суму напіврейсів або через шв.

 

- Насув – перестановка складу до парку сортувальної гірки при паралельному розташуванні СП і ПП визначається також час на перестановку складу на колію насуву

 

- Розпуск – залежить від кількості відчепів у складі

 

- Осаджування

 

 

Гірковий технологічний цикл – мінімальний проміжок часу між моментами закінчування осаджування.

Гірковий технологічний інтервал – час, мінімально можливий, на розпуск одного складу. Тц при одному локомотиві визначається

 

При роботі двох і більше локомотивів Тц визначається за допомогою моделювання ( найпростіший та достатньо точний метод).

Показники якості технологічного процесу роботи гірки:

1) Темп роботи гірки…….

2) Годинно-перероблювальна спроможність …..

3) Добова перероблювальна спроможність….

4) Коеф. використання гіркових механізмів….

5) Коеф.використання гіркових локомотивів….

 

6) Спів вартість переробки одного вагона на гірці( сума витрат пов’язаних з переробною спроможністю вагонів за добу) віднесена до кількості вагонів, перевезених за добу.

 

Способи підвищення переробної спроможності гірки.

Переробна спроможність гірки залежить від:

Ø Колійного розвитку

Ø Кількість гіркових локомотивів

Ø Засобів механізації, автоматизації сортувального процесу

Ø Тривалості осажування і значення формування

Ø Швидкість розпуску

Колійний розвиток удосконалюється за рахунок збільшення колій насуву.

 

Диспетчерське управління розформуванням-формування составів поїздів.

Процесом закінчення формування поїздів закінчується формування нових складів з вагонів, які біли накопичені на коліях сортувального парку відповідно до призначень плану формування.

Даним процесом керує маневровий диспетчер, який через ДСПГ встановлює послідовність розпуску складу. Через маневрову бригаду визначає порядок закінчення формування на різних коліях сортувального парку.

Спеціалізація колій сортувального парку.

Колії сортувального парку спеціалізуються відповідно до:

§ Призначення поїздів ( відповідно до плану формування)

§ Внутрішньостанційних призначень: вивантаження, навантаження, ремонту

§ Для кутових вагонопотоків

Кількість колій в сортувальному парку визначається відповідно до:

§ Кількості призначень за планом формування

§ Добової потужності призначення вагонів

§ Особливості технології роботи станції формування

Кількість колій кожного призначення залежить від:

§ Потужності вагонопотоку

§ Заг. кількості сортувальних колій

На односторонніх сортувальних станціях всі колії сортувального парку діляться на дві групи:

§ Парну

§ Непарну

 

Основна причина: забезпечення потоковості у роботі та виключення імовірності виникнення перехресних маршрутів.