Е) Угода між Україною та ЄС про спрощення візового режиму

(Agreement between the European Community and Ukraine on the faciliation of the issuance of Visas)

1 січня 2008 року набула чинності Угода між Україною та ЄС про спрощення візового режиму. В ній містяться умови спрощеної видачі віз у країни ЄС українським громадянам. Крім того, було визначено низку заходів щодо лібералізації надання віз. З огляду на розвиток майбутніх відносин між Україною та ЄС спрощення умов в’їзду є важливим кроком. Це стосується не тільки економічного зближення, а й, передусім, наближення інститутів громадянського суспільства, для яких особливо важливими є контакти між громадянами. Після набуття чинності візової угоди, було спрощено умови видачі віз для українських громадян на в’їзд до країн-членів ЄС є терміном перебування до трьох місяців протягом півроку. Особливо це стосується формальної сторони надання віз. Угода є дійсною в усіх країнах-членах ЄС і Шенгенської зони, за винятком Великої Британії, Данії, Ірландії, Ісландії та Норвегії.

Є) Чорноморська синергія

(Back Sea Synergy)

Ініціативою «Чорноморська синергія» 2007 року Євросоюз передбачає доповнити двосторонні відносини, передусім, з країнами Причорномор’я, регіонально-політичним співробітництвом і забезпечити стабільність у цьому регіоні. Завдяки розширенню вже існуючих відносин без створення нових інституційних структур має бути налагоджена позитивна взаємодія як у Чорноморському регіоні, так і між країнами Причорномор’я та ЄС.

П’ять країн Чорноморського регіону є країнами-партнерами ЄПС. Це Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Крім цього, Чорноморська синергія спрямована на Болгарію, Грецію, Росію, Румунію та Туреччину. Таким чином, на Сході ЄПС отримує регіональний і тематичний виміри.

Завдяки цій ініціативі має бути створена можливість врегулювання викликів, які існують у Чорноморському регіоні. В центрі ініціативи перебувають питання енергетики. Крім того, передбачена співпраця в таких галузях, як демократія та відповідальне врядування, захист кордонів, транспорт та екологічна політика, морська стратегія та рибне господарство, торгівля, освіта, наука й технології, соціальні питання та зайнятість, а також розв’язання «заморожених конфліктів» у регіоні. Для фінансування ініціативи передбачено, зокрема, виділення коштів з існуючих джерел фінансування, як-от – з Інструменту Європейської політики сусідства.

Ж) Східне партнерство

(Eastern Partnership)

Нова ініціатива ЄС «Східне партнерство» прийнята 7 травня 2009 на саміті у Празі. Її мета полягає в поглибленні співпраці зі східними країнами-сусідами – Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Україною (та Білоруссю). При цьому вихідним пунктом є ЄПС, але результати й заходи мають бути більш широкими. Відносини з країнами-партнерами мають бути поглиблені на двосторонньому рівні, але водночас мають бути створені багатосторонні рамки для співпраці. Основними пунктами ініціативи є, зокрема, укладання угод про асоціацію між ЄС і країнами-партнерами, що включатимуть і угоди про створення зон вільної торгівлі. Крім того, передбачається поступова інтеграція в економіку Євросоюзу й поетапна лібералізація візового режиму. Для посилення багатостороннього співробітництва східних сусідів планується створення політичних платформ і різноманітних ініціатив, починаючи з програм прикордонного врядування та посилення демократичних структур і закінчуючи створенням південного енергетичного коридору та сталим розвитком регіонального енергопостачання. Фінансування та імплементація Східного партнерства відбуватиметься з коштів Інструменту Європейської політики сусідства. Їхній обсяг має бути визначений на період з 2010-го до 2013 року.