Економічний і валютний союз (ЕВС) – Economic and Monetary Union (EMU)

Економічний і валютний союз є складовою процесу економічної інтеграції ЄС. Його метою було створення внутрішнього ринку з єдиною валютою та валютною політикою. Економічний і валютний союз було створено за три етапи, при цьому великим кроком у досягненні цієї мети був третій етап, а саме, введення у 2002 році в готівковий обіг євро як єдиної валюти.

Тоді як багато країн Центральної та Східної Європи наближаються до Економічного та валютного союзу, Україна є винятком, оскільки орієнтується у своєму обмінному курсі на американський долар.

Європейська політика сусідства (ЄПС) – European Neighbourhood Policy (ENP)

Комплекс правил, які регулюють відносини між ЄС та країнами-сусідами. Принципи політики сусідства були в цілому розроблені в березні 2003 р. у документі Єврокомісії під назвою “Ширша Європа”. Згодом вони були доопрацьовані і вступили в дію у травні 2004 р. після розширення ЄС. Метою європейської політики сусідства проголошено “запобігання появі нових ліній поділу між розширеним ЄС та країнами-сусідами і посилення стабільності, безпеки та добробуту для всіх задіяних сторін”. Політика сусідства охоплює 16 країн-сусідів ЄС, а саме: Алжир, Білорусь, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Лівію, Молдову, Марокко, Палестинську автономію, Сирію, Туніс, Україну, Грузію, Азербайджан та Вірменію. Відносини з Росією, яка теж є сусідом ЄС, базуються на основі домовленостей про стратегічне партнерство між Російською Федерацією та ЄС. У межах політики сусідства ЄС надає цим країнам привілейовані політичні та економічні відносини, засновані на спільних цінностях: демократії та правах людини, пануванні закону, принципах ринкової економіки та сталого розвитку. Водночас політика сусідства не забезпечує перспектив членства в ЄС. Ключовий елемент політики сусідства – це двосторонні плани дій між ЄС та кожною країною, на яку поширюється політика сусідства. План дій передбачає проведення у коротко– та середньостроковій перспективі (3–5 років) політичних та економічних реформ, поглиблення економічного та соціального співробітництва з ЄС, співпрацю у сферах юстиції та внутрішньої політики, а також у транспортній, енергетичній, інформаційній, науковій галузях, у сфері охорони навколишнього середовища. ЄС надає фінансову та технічну допомогу в проведенні цих реформ. Моніторинг виконання плану дій здійснюється підкомітетами та Європейською комісією. Виконання умов Плану дій дає країні можливість глибше інтегруватися до програм та інфраструктури ЄС, покращити умови доступу до європейських ринків тощо. У міру виконання плану дій його умови можуть бути відкориговані. На сьогодні двосторонні плани дій були укладені з усіма країнами-сусідами, крім Білорусі, Лівії та Сирії. Ставлення України до запровадження європейської політики сусідства з самого початку було неоднозначним. З одного боку, Україна вітала можливість поглиблення співпраці з ЄС в рамках двостороннього Плану дій Україна-ЄС, який було ухвалено у 2005 р., з другого – Україна не могла задовольнитися співпрацею суто в межах політики сусідства, прагнучи надання перспектив повноцінного членства в ЄС.

Єдиний європейський акт (ЄЄА) – Single European Act

Єдиний європейський акт (ЄЄА), прийнятий 1986 року на саміті в Люксембурзі, представив перші великі реформи Римських договорів.

Основною метою ЄЄА було надання процесу європейського єднання нової динаміки для завершення формування європейського внутрішнього ринку. Для реалізації цієї мети було передбачене остаточне створення внутрішнього ринку до 1 січня 1993 року. Крім того, Європейській спільноті передавалася для вирішення низка завдань, наприклад, здійснення контролю за конкуренцією.

Єдиний європейський акт, який набув чинності 1 липня 1987 року, представляв першу всеосяжну реформу Європейського співтовариства. В ЄЄА кінець 1992 року було визначено часом остаточного створення внутрішнього європейського ринку. Він упровадив процедуру ухвалення деяких рішень Радою міністрів більшістю, а Європейське співтовариство отримало нові компетенції в таких сферах, як екологія, дослідження, соціальна та зовнішня політика.

Отже, ЄЄА містила декілька важливих нововведень. Так, через закріплення в документі нових сфер діяльності було розширено компетенції Європейської спільноти. В рамках регіональної та структурної політики визначений принцип солідарності – економічної та соціальної згуртованості в Європейській спільноті. Було посилено роль ЄП і вдосконалено систему ухвалення рішень у Раді.

З набуттям чинності ЄЄА, Акт уможливив перетворення спільного ринку на внутрішній ринок. Завдяки прийняттю ЄЄА, розширенню компетенцій та реформі органів був відкритий шлях для політичної інтеграції, закріпленої в Маастрихтській угоді.

Євро – Euro Є

Євро (1 Є = 100 центів) є єдиною валютою ЄС з 2002 року. Він був уведений в рамках третього етапу створення Економічного та валютного союзу на початку 1999 року й використовувався спочатку для безготівкових розрахунків, а з січня 2002 року з випуском готівки – для всіх платежів. В Україні євро разом із американським доларом є найважливішою валютою обмінного курсу й набуває дедалі більшого значення в сфері прямих іноземних інвестицій.

Єврозона – Euro zone

Єврозоною називають країни, які (наразі їх 16) ввели євро як спільну валюту. Це Австрія, Бельгія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція.