Орієнтовні методики особистісного обстеження школяра

Диагностика способности к обучению – методика «Интеллектуальная лабильность» (12 – 15 лет) в модификации С.Н. Костроминой.

Тест школьной тревожности Филипса (8 – 12 лет)

Изучение мотиваций учебной деятельности – изучения отношения к учебным предметам (по Г.Н. Казанцевой)

Изучение мотивов учебной деятельности

Диагностика индивидуально-типологических особенностей – темп и работоспособность. Теппинг – тест Ильина (10 – 15 лет).

Диагностика личностных особенностей - «Чёртова дюжина (тест акцентуации характера)

Изучение общей самооценки с помощью процедуры тестирования (опросник Г.Н. Казанцевой)

Изучение направленности личности (методика В. Смекала и М. Кучера)

Методика экспресс – диагностики характерологических особенностей личности Опросник Айзенка

Диагностика межличностных отношений – графическая беседа «Мой круг общения»

Диагностика структуры классного коллектива – методика «Выбор»

Диагностика состояния агрессии у подростков – опросник Баса – Дарки.

ДОДАТОК 8.

Орієнтовна схема соціально-педагогічної характеристики

Особистості учня

I. Загальні відомості про дитину

1. Прізвище, ім'я, рік народження, клас.

2. Загальний фізичний розвиток і стан здоров'я.

3. Характеристика школяра як суб'єкта учбової діяльності:

успішність школяра (середній бал успішності; показники успішності з окремих предметів; динаміка успішності).

мотиви учбової діяльності (відношення до знань як до цінності, потреба в цілеспрямованій пізнавальній діяльності, характеристика пізнавальних інтересів).

II. Позакласна діяльність

1. Участь в суспільному житті класу, школи; постійні і тимчасові доручення; інші види позакласної діяльності, значущі для школяра (спортивна, художня, трудова).

III. Спрямованість особистості

1. Основні бажання і прагнення дитини.

2. Інтереси школяра: їх змістовність, спрямованість, широта і стійкість.

3. Улюблені заняття у вільний час.

4. Життєві плани (професійне і моральне самовизначення).

IV. Спілкування і взаємостосунки

1. Коло спілкування дитини: групи, членом яких він є (у класі і поза ним).

2. Референтна група.

наявність стійкого кола друзів; спілкування з учнями протилежної статі; цінності і мотиви спілкування; прояви дружби і товариства; переважаюча тематика спілкування; комунікативні уміння і проблеми у спілкуванні (розуміння своїх однолітків).

3. Взаємостосунки з однокласниками.

- авторитет і повага в класі.

- відношення до успіхів – неуспіхів однокласників.

- прагнення до лідерства.

- доброзичливість у відносинах. Самопочуття в колективі.

- відносини з вчителями. Улюблені вчителі.

- відношення до похвали і осуду. Відношення до вимог.

Характеристика індивідуальності школяра

1. Домінуючий тип темпераменту і його прояву (рівень активності, працездатність: динамічні характеристики поведінки і діяльності – швидкість, ритм, темп і ін.).

2. Характерологічні особливості школяра.

3. Самооцінка школяра, її особливості.

Загальні соціально-педагогічні висновки

Прояв вікових особливостей в поведінці школяра. Самі відмінні й яскраві прояви індивідуальності. Основні достоїнства і недоліки особистості, що формується. Можливі причини і шляхи корекції недоліків. Прогноз особистісного розвитку школяра.

ДОДАТОК 9.

 

Орієнтовна схема програми соціально-педагогічної допомоги дитині.

Актуальність програми, за висновками проведеної діагностики (основні проблеми, соціальні відхилення дитини).

Напрямок діяльності (соціально-педагогічна профілактика, соціально-педагогічна підтримка, психолого-педагогічна корекція соціальної ситуації розвитку дитини, соціальний захист дитини, соціально-педагогічна реабілітація).

Мета і задачі програми соціально-педагогічної допомоги дитині.

Технології та методи необхідні для реалізації програми.

Зміст програми – етапи та опис дій щодо реалізації програми соціально-педагогічної допомоги.

Висновки.

 

Зміст програми може охоплювати

1. Проведення лекцій, бесід, тренінгів та ін., з профілактики негативних явищ, з розвитку комунікативних навичок, конструктивних форм спілкування, поведінки, розвиток емоційно-особистісної сфери, з популяризації здорового способу життя, ознайомлення з правами та обов’язками, соціальними нормами та правилами поведінки в колективі, суспільстві тощо.

2. Підготовка інформаційно-рекламної продукції профілактичного змісту проведення конкурсів малюнків, плакатів.

3. Проведення консультацій для вихователів.

4. Виконання соціального замовлення закладу.

 

ДОДАТОК 10.