Поняттєвий апарат соціології

Кожна наука має певну сукупність понять, які вона використовує, розв'язуючи дослідницькі завдання. Призначення понять — фіксувати різні істотні властивості досліджуваної дійсності, а також зв'язки й відносини між властивостями, процеси, які відбуваються, зміну властивостей і відносин. Та чи та наука характеризується своїм набором понять або, як кажуть, має "свою мову". Наприклад, при першому в колишньому СРСР виданні книги польського соціолога Яна Ще-панського "Елементарні поняття соціології" зверталася увага на те, що книга ця вводить читача передусім у "мову" соціології.

Й справді, представник будь-якої науки говорить немовби своєю мовою, яка зрозуміла лише тим, хто ознайомлений принаймні з азами відповідної дисципліни (що не виключає того, що вчені, ясна річ, використовують при цьому й "природну мову",'зрозумілу неспеціалістам). Але що позначають такі наукові терміни, як "маса", "сила", "швидкість", "тяжіння", зрозуміло лише тим, хто вивчав фізику, а що таке "міграція", "приріст населення" — тим, хто вивчав демографію. Й тільки ті, хто залучився до соціології, можуть розуміти, про що йдеться, коли говорять про "соціалізацію", "соціальне", "роль", "статус", "соціальну страту" тощо.

Використовувані наукою поняття складають поняттєвий або, як ще кажуть, "категоріальний" апарат науки. Категорії ж — це засадові, найважливіші для певної науки поняття. Оволодіння категоріями соціології — невід'ємний, понад те — один з найважливіших моментів підготовки соціологів. Оволодіння ж передбачає не просто розуміння того, про що йдеться, коли професіонали ведуть бесіду. Оволодіння — це вміння використати відповідні категорії у соціологічному дослідженні й соціологічній роботі, це розуміння доречності й плідності використання певних категорій при розв'язанні тих чи тих завдань.

Категорії соціології вводилися й діставали поширення мірою поширення й розвитку соціології. "На 1920 рік, якщо взяти тільки найзагальніші соціологічні поняття, — як пише американський соціолог Алвін Босков, — мав місце доволі повний концептуальний набір: суспільство, соціальна група, соціальна інституція, соціальний процес, соціальні відносини, соціальна взаємодія, соціальні мотиви, суспільний поділ праці, соціальна стратифікація, соціальний контроль і соціальна зміна".

Категоріальний апарат соціології, як і будь-якої науки, змінюється під впливом нових даних, необхідності пояснити виявлені зв'язки й відносини, завдяки використанню інших дослідницьких процедур, впливу суміжних соціальних дисциплін. Зміни ці полягають у тому, що в арсеналі соціології з'являються нові, не використовувані раніше поняття, коригуються сенс і спектр використання вже наявних, конкретизуються старі поняття з тим, щоб зафіксувати різновиди досліджуваної властивості та відношення. Наприклад, поняття "соціальна роль", введене в обіг дослідником культури Ральфом Лінтоном, було взяте на озброєння соціологією. Тут воно використовувалося, по-перше, у зв'язку з уже наявним поняттям "соціального статусу" (соціальна роль розглядалася як динамічний аспект статусу). З іншого боку, поняття соціальної ролі конкретизувалося, коли на його фунті виникли нові поняття, за допомоги яких описувалися й пояснювалися різні прояви суспільного життя людини: "рольовий конфлікт", "рольова невизначеність", "рольова напруженість" та ін.

Відомо, що одним з критеріїв науковості є "однозначність поняттєвого фонду". Це значить, що наукові поняття слід використовувати у тому самому змісті та обсязі. Проте для соціології, як і для інших наук про суспільство, дотримання цього правила пов'язане з особливими труднощами. Останні зумовлені недостатньою розвиненістю поняттєвого фонду цих наукових дисциплін у порівнянні з природничо-науковим знанням, необхідністю більш широкого використання "повсякденної мови", в якій слова мають додаткові, часто не відповідні науковій мові, значення. Так, якщо взяти терміни "інституція", "роль", "група", "взаємодія" тощо — про все це ми чули у повсякденному житті. Й це може призвести до двозначності й нерозуміння, якщо використовуване у соціологічному дослідженні поняття не буде визначене якомога точніше. Як пише Дж.Тернер, "каркас теорії спирається на засновок про те, що вчені зроблять усе, що від них залежить, аби уникнути двозначності при визначенні понять".