Методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні теми студент повинен усвідомити сутність такого економічного явища як зміна вартості грошей в часі. Студенту слід звернути увагу на методи визначення вартості грошей у часі, особливості застосування кожного методу.

Крім теоретичних знань студент повинен володіти методологією визначення майбутньої та теперішньої вартості грошей.

Основи фінансових обчислень.

Студенти слід усвідомити, що кількісною мірою величини відшкодування втрат є процентна ставка. З її допомогою може бути визначена як майбутня вартість “теперішніх” грошей (наприклад, якщо їх збираються позичити), так і дійсна (сучасна, поточна чи приведена) вартість “завтрашніх” грошей – наприклад, тих, якими обіцяють розплатитися через рік після постачання товарів чи надання послуг. У першому випадку говорять про операцію нарощення, тому майбутню вартість грошей часто називають нарощеною. В другому випадку виконується дисконтування  чи приведення майбутньої вартості до її сучасної величини (сучасний момент) - звідси термін дисконтування, приведена чи поточна вартість.

Операції нарощення грошей по процентній ставці більш прості і зрозумілі, тому що з ними доводиться зіштовхуватися досить часто беручи чи даючи гроші в борг. Однак для фінансового менеджменту значно більш важливе значення має дисконтування грошових потоків - приведення їх майбутньої вартості до сучасного моменту часу для забезпечення порівнянності величини розподілених за часом платежів.

Процентна ставка показує ступінь інтенсивності зміни вартості грошей у часі. Абсолютна величина цієї зміни називається процентом, виміряється в грошових одиницях (наприклад, гривнях) і позначається I. Якщо позначити майбутню суму S, а сучасну (чи первісну) P, то I = S – P.

Процентна ставка i є відносною величиною, яка визначається розподілом процентів на первісну суму:

                                                                            (3.1)

Нарощення первісної суми по процентній ставці називається декурсивним методом нарахування процентів.

Крім процентної існує дисконтна ставка d (інша назва – ставка дисконту), величина якого визначається по формулі:

                                                                            (3.2)

де D – сума дисконту.

Сума відсотків I і величина дисконту D визначаються однаковим образом - як різниця між майбутньою і сучасною вартістю. Однак, зміст, вкладений у ці терміни, різний, якщо в першому випадку мова йде про приріст поточної вартості, свого роду “націнці”, то в другому визначається зниження майбутньої вартості, “знижка” з її величини (Diskont у перекладі з німецької означає “знижка”).

Не дивно, що основною галуззю застосування дисконтної ставки є дисконтування, процес, зворотний стосовно нарахування процентів. Проте, іноді вона використовується і для нарощення. У цьому випадку говорять про антисипативні проценти.