Методи оцінки повноцінності ембріонів великої рогатої худоби, оцінка якості половинок ембріонів.

Морфологічна оцінка ембріонів великої рогатої худоби в даний час є основним методом оцінки якості ембріонів перед їхньою трансплантацією. Цей спосіб не позбавлений суб'єктивності, у деяких випадках буває складно відрізнити, наприклад, пізню морулу від яйцеклітини та ін. Тому були розроблені інші методи оцінки повноцінності ембріонів. До них відносяться культивування зародків і фарбування клітин вітальними барвниками.

Методи вітального фарбування засновані на здатності барвників проникати через плазматичну мембрану живих або загиблих кліток. Основна вимога, що запропонована до барвників — їх не токсичність.

При розробці оптимальних умов одержання монозиготних близнюків велика увага приділялася тривалості культивування in vitro після поділу і трансплантації половинок ембріонів, а також їхньому збереженню в замороженому стані.

 При попарних пересадженнях половинок обидві половинки одного ембріона пересаджували реципієнтові в один ріг матки, що знаходиться на стороні яєчника з жовтим тілом

Дослідження показали відсутність достовірних розходжень у приживаності половинок відмінної і гарної якості (якість половинок і їх приживаність не залежали від типу використовуваних мікрохірургічних інструментів), приживаність половинок задовільної якості різко знижувалася.

Однак стадія розвитку ембріонів істотно впливала на результати пересадження половинок — приживаність одиночних половинок бластоцист була істотно вище, ніж одиночних половинок морул. Попарне пересадження половинок морул і бластоцист сприяли зростанню частоти приживаності половинок .

При визначенні якості половинок враховували їх розміри, ступінь компактизації і формування бластоцілю.

1. До відмінних половинок відносили рівні за розмірами частини (1/2 + 1/2) і половинки, що мають великі розміри (2/3, 3/4), що цілком округлилися протягом 30-хвилинного культивування. Через 3 години культивування такі половинки мали виражений бластоціль.

2. У гарних половинок також був бластоціль, але вони незначно відрізнялися своїми розмірами (<1/2) і мали ще не цілком округлу форму.

3. Задовільні половинки значно відрізнялися за своїми розмірами (1/3, 1/4), характеризувалися слабко вираженою компактизациєю і відсутністю бластоцілю.

4. Дегенеровані половинки не компактизувалися, мали багато зруйнованих клітин і виглядали пухкими через руйнування міжклітинних зв'язків між бластомерами.