Обладнання уроків трудового навчання

Програмою для початкових класів передбачені обробка паперу, картону, тканин, глини, пластиліну, природних матеріалів, деревини, фольги, дроту, пластмас, виконання трудових операцій різними інструментами. Досвід засвідчує, що повністю реалізувати програмні вимоги, проводячи заняття у звичайній класній кімнаті, неможливо. Молодшим школярам потрібен свій кабінет трудового навчання, обладнаний з урахуванням особливостей дітей цього віку.

Кабінет трудового навчання і його обладнання

Окрема кімната, спеціально обладнана для проведення уроків праці, дає можливість реалізувати основні санітарно-гігієнічні, ергономічні й педагогічні вимоги, що висуваються до політехнічної підготовки учнів початкових класів. У ній поліпшуються умови зберігання матеріалів, інструментів, різних пристосувань, наочних посібників, технічних засобів навчання, якість виконання дітьми практичних робіт, стає легшою організація виставок технічної творчості. Наприклад, учні не можуть постійно носити з собою столярні і слюсарні інструменти, тому зберігання їх в одному кабінеті значно розширює зміст трудової підготовки молодших школярів, підвищує вимоги до організації навчальної праці.

Наявність кабінету у великих школах дає можливість економити матеріали й обладнання, адже зникає потреба в кількох комплектах інструментів, великої кількості конструкторів та ін. Усі класи працюють по черзі з одним і тим же обладнанням. У багатьох школах уроки трудового навчання в початкових класах веде один учитель, який і відповідає за створення робочого кабінету згідно із санітарно-гігієнічними й естетичними вимогами (вимоги до обладнання кабінету праці можна знайти у посібнику: Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских. – М., Просвещение. 1988. – 240 с.: ил.).

У практиці існує кілька напрямів розв’язання питань комплектування і зберігання інструментів, матеріалів, різних пристосувань. Одні педагоги все зберігають у спеціальних шафах або на стелажах, комплектуючи інструменти за видом матеріалу, який піддається обробці. Перед уроком залежно від змісту робіт чергові під керівництвом учителя розкладають необхідне обладнання на кожне робоче місце.

Інші педагоги заготовляють невеликі ящики чи коробки для кожного учня, нумерують їх. У ящики заздалегідь кладуть заготовки матеріалів на урок, необхідне обладнання, індивідуальні завдання, інструкційні (технологічні) картки. Перед уроком діти забирають кожен свій ящик і кладуть на робоче місце. Замість ящиків у робочих столах учнів можуть бути висувні шухляди.

Для успішного виконання навчальної програми в початкових класах повинні бути такі інструменти і пристосування:

лінійка, кутник, циркуль, ножиці, палітурний ніж, гладилка, шило, пензлик – для роботи з папером і картоном;

набір голок, наперсток, гольничка, ножиці, сантиметрова стрічка, шаблони, булавки, гачки, п’яльці – для роботи з тканиною і волокнистими матеріалами;

стеки, підкладна дощечка, пензлі, ванночка, шпателі – для ліплення і роботи з пап’є-маше;

пилка-ножівка, лобзик з підставками, штихелі, молоток, рашпіль, обценьки, випалювач, струбцина, стусло, буравчик – для обробки деревини;

плоскогубці, круглогубці, кусачки, напилки, киянка, ножиці, пристрій для вирівнювання дроту – для обробки металів;

набори будівельних, технічних і електроконструкторів – для конструювання і моделювання.

Педагогічно важливо привчити молодших школярів самостійно вибирати необхідні для роботи матеріали й інструменти, правильно розміщати їх на робочому місці.

При відсутності кабінету трудового навчання і проведенні уроків у класних кімнатах доцільно ті інструменти, які найчастіше використовуються при обробці різних матеріалів, комплектувати в індивідуальну робочу папку учня.

Робочу папку можна виготовити із звичайної цупкої канцелярської папки з трьома клапанами й парою зав’язок. До лівої частини папки з внутрішнього боку прикріплюють пакет із прозорої поліетиленової плівки для зберігання листів паперу, картону, тканини, фольги, а також шаблонів, трафаретів, викрійок, креслень, незакінчених заготовок деталей. У саму папку кладуть два планшети: один з тонкої (тришарової) фанери, другий з цупкого грубого картону. Якщо картон недостатньо цупкий, його можна обклеїти з обох сторін папером для креслення, а фанеру можна замінити ДВП.

На картонному планшеті роблять вертикальні прорізи по 10 мм або отвори, у які протягують гумку для утримання таких інструментів і приладдя: лінійки, олівця, ножиць, ножа, гладилки, щіточки для клею, циркуля, викрутки, буравчика, шила, ниток з голками, клею, гумки для витирання (рис. 2).

Планшет із фанери служить підкладною дошкою на робочому місці учня. Якщо його зробити правильної прямокутної форми, то можна використовувати для розмічання прямих кутів і проведення прямих ліній.

Кожен учень виготовляє для себе робочу папку. У ній накопичується необхідне обладнання, вона підписується і постійно зберігається в класній кімнаті. Учитель не повинен дозволяти, щоб діти їх носили додому. За 10 хвилин перерви чергові встигнуть роздати папки школярам, а ті підготують усе необхідне до уроку трудового навчання.

Поряд із матеріалами й інструментами в кабінеті зберігаються й наочні посібники. Це зразки виробів, креслення, технічні рисунки, інструкційні карти, які вчитель готує заздалегідь, плакати, ілюстрації, колекції різних матеріалів, у зборі й виготовленні яких беруть участь самі учні. Діти можуть оформити альбом, присвячений якомусь виду техніки, зібрати малюнки, фотокартки про професії, трудову діяльність людей. На видному місці в кабінеті повинні знаходитися таблиці з основними правилами організації безпечної праці. Крім цього, учителеві не слід забувати про навчальні кінофільми, діафільми та діапозитиви, які допомагають в ознайомленні учнів з тими видами виробництва, на які неможливо провести екскурсію.

Основні правила безпечної праці

Уроки трудового навчання є ефективним засобом позитивного впливу на розумовий і фізичний розвиток молодших школярів. Проте було б неправильно вважати, що таке може відбуватися за будь-якої організації трудової діяльності, що непотрібне гігієнічне нормування праці дітей. Визначення оптимального режиму роботи учнів, при якому вони б не перевтомлювалися і функціональні зсуви різних систем організму не виходили за межі фізіологічних коливань, є однією з найважливіших проблем школи.

Протягом уроку молодші школярі виконують різні трудові операції: розмічання, з’єднання, оздоблення. Одноманітність у трудових діях, як правило, відсутня, тому їхня втома непомітна. Під час вишивання, в’язання гачком, ліплення з пластиліну варто використовувати короткі фізкультхвилинки. На інших уроках відривати дітей від роботи не бажано.

Учнів початкових класів фізично важкої праці не виконують, значні м’язові зусилля й енерговитрати відсутні. Тому при потребі можна планувати два спарені уроки з десятихвилинною перервою. Це стосується, у першу чергу, інтегрованого курсу “Художня праця”, який розширює діапазон діяльності дітей.

Можливість створення оптимальних умов для роботи учнів значною мірою залежить від того середовища, у якому відбувається трудовий процес. Учителеві слід пам’ятати, що на працездатність молодших школярів впливає кольорове оформлення робочої кімнати, виробничий шум, хороше освітлення і систематичне провітрювання.

На уроках трудового навчання діти працюють з ріжучими і колючими інструментами, неправильне поводження з якими може призвести до поранення. Суворе дотримання правил безпеки є надійною гарантією попередження нещасних випадків. Тому знання правил поведінки і роботи з інструментами – обов’язкова умова для вчителя й учнів. За дотриманням їх потрібно стежити з перших уроків.

Правила техніки безпеки можна поділити на загальні, які стосуються будь-якої праці, та ті, що стосуються роботи окремими інструментами.

Загальні правила безпечної праці

1. Раціонально розміщуй на робочому місці матеріали й інструменти. Усе зайве прибери.

2. Інструменти й обладнання, що не використовуються на уроці, поклади в індивідуальну папку.

3. Слідкуй за чистотою і порядком на робочому місці. Працюй у нарукавниках і фартушку.

4. Роботу починай лише з дозволу вчителя. Коли він звертається, припини роботу.

5. Не користуйся інструментами, які ще не вивчені.

6. Користуйся інструментами лише за призначенням.

7. Не працюй тупими й несправними інструментами.

8. Працюючи, додержуй правильної робочої пози, хватки інструментів, рухів ними.

9. Виконуй роботу уважно, не розмовляй, не займайся зайвими справами.

10. Під час роботи не торкайся брудними руками до обличчя, рота, очей.

11. Після роботи прибери своє місце, почисть забруднені місця на одязі та вимий руки.

Правила поводження з ножицями, ножем, шилом будуть представлені в наступному розділі. Наведемо правила роботи з лобзиком.

1. Лобзик має бути з добре насадженою ручкою і справними для кріплення пилочки гвинтами.

2. У неробочому стані лобзик повинен знаходитися з незакріпленою пилочкою на столі з правого боку, не виступаючи за його краї, повернутим ручкою до учня.

3. Перед роботою старанно перевір справність лобзика.

4. Закріплюючи пилочку, спочатку затисни її нижнім гвинтом, зігни дугу, тоді закрути верхній гвинт і плавно відпусти дугу.

5. Пилочка має бути добре натягнута, її зубчики завжди нахилені до ручки.

6. Пиляй лише на підкладній дошці, добре прикріпленій до столу струбциною.

7. Не тримай пальці лівої руки поблизу пропилу.

8. Починай завжди пиляти менші частини і внутрішні контури.

9. Під час пиляння слідкуй, щоб пилочка була під прямим кутом до поверхні фанери.

10. При пилянні роби плавні рухи вгору-вниз, сильно не тисни пилочкою, слідкуй за лінією пиляння.

11. Не роби різких поворотів, розвертай лівою рукою фанеру, а не лобзик, не припиняй при цьому ним рухи.

12. Здмухувати порох забороняється, витирай його вологою ганчіркою.

13. Роби перерву через кожні 10 хвилин роботи

14. Після закінчення роботи відкрути затискачі та вийми пилочку. Поклади лобзик на місце.

При нещасному випадку вчитель зобов’язаний надати дитині першу допомогу (для цього в кабінеті трудового навчання повинна бути аптечка), а потім направити її до лікаря.

Планування трудового процесу учнів

Клас підготовлений до практичної роботи, вибраний виріб, але перш ніж приступити до його виготовлення, учням треба чітко і детально спланувати трудовий процес і правильно визначити послідовність своїх дій.

Планування майбутньої роботи – одне з найосновніших завдань і складова частина кожного уроку. Але вчителі не приділяють належної уваги формуванню в молодших школярів цього важливого вміння. Практика показує, що трудовий процес та інструктаж до нього часто розбивають на частини, діти не усвідомлюють того, що виконують, бо працюють під диктовку вчителя. Якщо і здійснюється планування роботи, то досить примітивно: учні читають заздалегідь написану на дошці послідовність виконання трудових операцій. Це мало що дає для виховання активності, творчості й самостійності школярів, бо виконання технологічних операцій є лише часткою трудового процесу.

У планування майбутньої роботи входять: правильний вибір виробу і мислене уявлення його ідеального образу, що намагається створити учень, детальний аналіз зразка, визначення основних частин і способів їх з’єднання, вибір матеріалів та інструментів. Після попереднього розгляду зразка діти розбираються в графічних зображеннях: читають креслення виробу і його деталей, знаходять на кресленні відповідні деталі, визначають основні операції та порядок їх виконання. Тоді молодші школярі приступають до розмічання матеріалу, виконують операції різання, згинання, з’єднання й оздоблення. По закінченні роботи обов’язкова її перевірка й самооцінка, а також удосконалення виробу.

Виходячи зі сказаного, можна визначити такі основні етапи процесу планування учнями роботи над виготовленням продукту праці:

1) правильний вибір виробу, мислене створення його ідеального образу (можливе зображення його на папері у вигляді технічного малюнка);

2) колективне обговорення й аналіз зразка;

3) складання або читання графічних зображень, технологічних карт;

4) визначення послідовності трудових операцій;

5) вибір матеріалів та інструментів;

6) визначення часу;

7) виконання трудових операцій;

8) перевірка й оцінка власної роботи;

9) удосконалення виробу.

У процесі планування трудової діяльності учні відчувають на перших порах значні труднощі. Їм важко мислено уявити зміст майбутньої роботи, зрозуміти логічний зв’язок операцій, порядок їх виконання, розібратися в графічних зображеннях виробу, самому оцінити виконану роботу. Тому необхідно поступово формувати в дітей це важливе вміння, правильно визначати складність виробу, кількість операцій і способи обробки з погляду доступності.

Поряд із цим варто стимулювати самостійність і творчість учнів, заохочувати в розумних межах деяку вільність у внесенні змін у конструкцію, визначенні розмірів тих чи інших деталей, виборі матеріалів і способів з’єднання окремих частин. Але при цьому треба стежити, щоб виріб обов’язково був придатним для використання. Тому кожна зміна повинна обґрунтовуватися учнями, доводитися її необхідність і раціональність.

Допомогти навчити дітей планувати трудовий процес може така пам’ятка, вивішена в кабінеті для фронтального читання.

Правильно організовуй свою працю

Приступаючи до роботи, подумай:

1. Що треба зробити?

- Ознайомся із завданням;

- уважно розглянь зразок виробу чи підбери свою конструкцію;

- з’ясуй, чи все тобі зрозуміло в кресленнях, вказівках учителя стосовно порядку і прийомів виконання роботи.

2. Як треба робити?

- Склади план виконання роботи;

- визнач, що будеш змінювати в конструкції;

- поміркуй, як краще організувати своє робоче місце.

3. Що для цього потрібно?

- Приготуй необхідні матеріали й інструменти;

- подумай, як будеш перевіряти якість власної роботи.

Виконуючи роботу, головну увагу приділяй:

- точності у вимірах і виготовленні деталей;

- правильності й послідовності виконання трудових операцій;

- організованості й акуратності в роботі;

- надійності при з’єднанні окремих частин.

4. Не забувай, що твій виріб повинен бути придатним для використання, міцним і красивим.

Закінчивши роботу,

- оціни результати своєї праці;

- подумай над оцінкою свого виробу товаришами і вчителем;

- поміркуй, як виправити помилки, поліпшити якість виробу, удосконалити його конструкцію;

- візьми участь в обговоренні результатів виконаної роботи іншими учнями класу;

- прибери своє робоче місце.

Процес навчання планувати трудову діяльність буде успішно здійснюватися, коли на кожному уроці діти під керівництвом учителя колективно аналізуватимуть зразок, визначатимуть його частини і способи з’єднання, відбиратимуть необхідні матеріали й інструменти, визначатимуть порядок виконання трудових операцій, шукатимуть помилки і шляхи вдосконалення виробу. Після того, як трудовий процес буде чітко спланований, учитель переконається, що молодші школярі усвідомили зміст майбутньої роботи, засвоїли порядок технологічних операцій, можна давати учням дозвіл приступати до виконання завдання. Лише тоді перед дітьми вивішується (або пишеться на дошці) план їхньої трудової діяльності, щоб менш уважні учні і ті, яким важко осмислити весь процес роботи, могли постійно звертатися до нього.

Наведемо взірець такого плану для першого уроку на тему “Виготовлення виробів з пап’є-маше”.

1. Вибери виріб, який маєш виготовляти. Продумай основні етапи роботи над ним.

2. Виліпи з глини чи пластиліну форму або візьми її готову (яблуко, блюдце, чашку та ін.).

3. Порви на клаптики серветковий і газетний папір, розклавши його на різні купки.

4. Змочуючи клаптики водою, наклади на форму перший шар серветкового паперу.

5. Чергуючи види паперу, наклей за допомогою клейстеру 5 шарів.

6. Останній шар має бути білим і добре розгладженим.

7. Поклади виріб на поличку для висихання.