Оцінювання конкурентоспроможності підприємства

 

Значення чинника	di	Підприємства-конкуренти
		А	Б	…….
………
………

При цьому слід ввести показник ваги конкретного чинника (d_i). Сумарне значення конкурентоспроможності підприємства (К_і) можна визначити за формулою:

                                               К_і = ∑ d_i * Х_і, ,                                                 (10.5)

 

де Х_і — оцінне значення і-го чинника конкурентоспроможності.

Досить цікавим методом оцінювання конкурентоспроможно­сті підприємства є метод, який використовує структурний під­хід. Він передбачає аналіз конкурентних позицій товаровиробни­ка виходячи з умов, які створюються ринком. Такий метод забез­печує аналіз низки умов навколишнього бізнес-середовища:

- реальну й потенційну місткість ринку;

- легкість доступу до ринку;

- вхідні бар'єри;

- однорідність ринку;

- структуру галузі;

- міру залучення підприємства до цієї галузі;

- можливість технологічних нововведень;

- можливість економії на масштабах;

- можливість диверсифікації.

Зазначимо, що в разі застосування цього методу не висвітлю­ються такі важливі аспекти діяльності підприємства, як ефектив­ність взаємодії підприємства зі споживачем і постачальником. Але разом із цим зазначений метод, подібно до попередніх, ефек­тивно використовувати разом з іншими методами оцінювання конкурентоспроможності діяльності підприємства.

Доволі відомим і поширеним методом оцінювання конкурен­тоспроможності підприємства є так званий "метод профілів". Зміст цього методу полягає у виявленні різних критеріїв задоволення запитів споживачів стосовно певного продукту, встанов­лення їх ієрархії та порівняльної важливості в межах того спектра характеристик, які в змозі помітити й оцінити споживачі, а також у вимірюванні якісних характеристик цього продукту та порів­нянні його характеристик із характеристиками інших конкурент­них продуктів. Ця методика передбачає три етапи.

На першому етапі визначають, який ринок (чи ринки) існує для даного продукту і якими є вимоги до нього.

На другому етапі для кожного ринку необхідно визначити, якою мірою задовольняються його вимоги конкуруючими на ньому товарами порівняно з ідеальним продуктом, який бажав би мати споживач. Інформацію на цьому етапі збирають на основі опитування наявних груп споживачів, вирішують, яким має бути створений продукт, щоб його можна було реалізовувати із мак­симальною рентабельністю.

На останньому етапі аналізується робота підрозділу збуту під­приємства і всієї мережі проходження товару у зіставленні з ана­логічними підрозділами конкурентів. На цьому етапі визначають тривалість (час) збуту, а також можливості його зменшення.

Цей метод, хоча й дуже ефективно, але все одно висвітлює лише результати маркетингової товарної політики підприємства, підґрун­тя якої становить виробництво якісного товару. Але при цьому не зважають на інші, не менш важливі аспекти діяльності підприємства.

Особливе місце посідають матричні методи оцінювання кон­курентоспроможності підприємства. Теоретичною базою цих ме­тодів є концепція життєвого циклу товару і технології. Згідно з цією концепцією будь-який товар з моменту його появи на ринку і до зникнення проходить певні стадії життєвого циклу: впрова­дження, зростання, зрілість, насичення, спад. На кожному етапі виробник може реалізовувати товар даної технології в тих чи ін­ших масштабах, що об'єктивно відбивається на показниках част­ки ринку, яку має це підприємство, та динаміці обсягів продажу. При цьому використовують такі типи матриць:

1 Формування присутності (частка ринку) — використання присутності (темпи зростання обсягів продажу від нуля до два­дцяти п'яти відсотків).

2 Ефективність витрат — ефект диференціації.

Ці матриці можуть допомогти при формуванні стратегічних рішень. Наприклад, якщо товар займає велику частку ринку і має високі темпи зростання прибутку, тоді виробникові корисно використовувати стратегію росту; у противному разі — стратегію відсікання зайвого.

При застосуванні цієї методики оцінювання не враховуються такі характеристики системи, як якість системи управління під­приємством та рівень професіоналізму персоналу.

Деякі дослідники пропонують ще один метод оцінювання конкурентоспроможності підприємства: це обчислення комплекс­ного показника конкурентоспроможності, який включає гру­пові показники:

1) конкурентоспроможності продукції (КС_прод);

2) конкурентоспроможності системи управління (КС_{сист упр} );

3) конкурентоспроможності персоналу (КС_перс);

4) конкурентоспроможності технології (КС_техн);

5) фінансового становища підприємства (ФС).

Конкурентоспроможність підприємства тоді обчислюють за формулою:

 

       КС_підпр = аг КС_прод + бг КС_{сист упр} + вг КС_перс + гг КС_техн. + дгФС,       (10.6)

 

де а, б, в, г, д — вагомість показника залежно від галузі, до якої належить підприємство.

Підприємства-аналоги (конкуренти), з якими порівнюють під час аналізу конкурентоспроможності, мають відповідати таким вимогам:

-належати до тієї ж галузі, що й фірма, конкурентоспромож­ність якої аналізують;

-асортимент продукції та структура видів діяльності цих під­приємств не мають суттєво відрізнятися від досліджуваного під­приємства.

Запропонована методика визначення конкурентоспроможності підприємства може бути застосована, головним чином, для оці­нювання конкурентоспроможності виробничих підприємств. При цьому також важливо, щоб діяльність підприємства задовольняла потреби споживачів. А це можливо лише за умови спрямованості системи управління на споживача, що за допомогою цієї методи­ки можна визначити лише частково. Крім того, в разі застосуван­ня цієї методики під аналіз не підпадають підприємства інших чи суміжних галузей, які роблять спроби ввійти на ринок із новою продукцією або шляхом купівлі підприємств-аутсайдерів.

Наступний метод, який використовують у господарській прак­тиці підприємств, — це функціональний підхід до оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Він являє собою розрахунок відповідних співвідношень і показників. Так, за методикою американської консалтингової фірми " Dun and Breadstreet " досліджують три групи показників ринкової діяльності підприємства:

А) показники ефективності виробничо-збутової діяльності:

К = чистий прибуток / чистий обсяг продажу

К = чистий прибуток/ чиста вартість матеріальних активів

К = чистий прибуток / чистий обіг капіталу

б) показники інтенсивності використання основного і оборот­ного капіталу:

К = чистий продаж / чиста вартість матеріальних активів

К = чистий продаж / чистий обіг капіталу

К = чистий продаж / вартість виробничих запасів

К = основний капітал / вартість матеріальних активів

К = вартість виробничих запасів / чистий оборотний капітал

В) покійники фінансової стійкості підприємства:

К = оборотний капітал / поточні борги

К = поточний борг / вартість матеріальних активів або вироб­ничих запасів

К = загальний борг / вартість матеріальних активів,

К = довготривалі зобов'язання / чистий оборотний капітал.

За допомогою цього методу можна оцінити лише деякі основ­ні показники діяльності підприємства. Тому його теж потрібно застосовувати в комплексі з іншими методами оцінювання.

Метод теорії ефективної конкуренції передбачає викорис­тання чотирьох груп показників, які комплексно оцінюють ефек­тивність використання ресурсів підприємства. До таких груп показників належать:

- показники, що характеризують ефективність управління ви­робничими процесами;

- показники, що характеризують ефективність управління оборотними засобами;

- показники, що характеризують ефективність управління збу­том і виконання маркетингових функцій;

- показники конкурентоспроможності продукції підприєм­ства.

Оцінити конкурентоспроможність підприємства можна шля­хом аналізу його сильних і слабких сторін. Під час його прове­дення необхідно отримати відповіді на такі запитання:

- Якими є плани конкурентів стосовно зміни частки ринку, підвищення рентабельності виробництва і збільшення обсягів продажу?

- Якої ринкової стратегії дотримуються ваші конкуренти зараз?

- За допомогою яких засобів вони забезпечують їх реалізацію?

- Якими є їхні сильні й слабкі сторони?

- Яких дій можна очікувати в майбутньому від нинішніх і майбутніх конкурентів?

Контрольний лист для оцінювання сильних і слабких сторін підприємства в конкурентній боротьбі можна скласти за такою формою (див табл. 10.6).

Таблиця 10.6