Категорія небезпечних охорон забруднення

 

4.1. Розрахунки КНД

Ступінь дії підприємства на забруднення атмосфери характеризується значенням параметрів П і Ф.

При визначенні параметриі П для кожної речовини ǐ і кожного джерела  j розраховують значення використаного повітря КНД

КНДij= 10^-3

Mij/КНДі

Rij= Dj/Hj+Dj* Cji/КНДі

Де Mij – масса викидів речовини, яке викидае джерело в одну секунду;

КНДі – разова максімальна допустима концентрація речовина для населених місць;

Dj-діаметр території джерела, якщо джерело не кругде то за Dj приймають його найбільший розмір;

Hj- висота джерела над рівнем землі;

Cji- концентрація речовини биля джерела.

Значення параметру Ні для кожної речовини визначється за наступною формулою:

Ні= m Ʃj =1 КНДjiRji

Де m- кількість джерел на підприємстві, які викидвють одноіменні речовини.

Із всіх значень Пі і Пз визначається максимальне значеня, котре і приймається за параметр П для данного підприємства .

Якщо для одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин потрібно врахувати джерела забруднення, які не мають данних для розрахунку П , то ступінь дії підприємства на забруднення атмосферного повітря характуризується значенням параметрам Ф.

Параметр Ф для кожного викиду розраховується по формулі :

Фі= 10³/Н1ср * m Ʃj =1 Mij/КНДji

Де Н1ср – середня висота викидів.

Для груп речовин, які мають шкідливий вплив, параметр Ф3 розраховується по формулі :

Ф3=  nƩl =1 Фі

Із всіх Фі і Ф3 визначаємо максимальне значення котре і прийметься за параметр Ф цього підприємства .

Класифікацію джерел проводять на основі параметрів КНД і Р .

Джерела першого класу вносять найбільший вклад в забруднення атмосфери і потребують особливої уважності при проведенні експертизи .

Маючи значення КНДі і Рі , можно приблизно оцінити максимальну консентрацію См, створюючу в надземному шарі атмосфери джерел.

Використовуючі формули ,можна визначити найбільше забруднені зони атмосфери і раціонально вибрати дії по зниженню рівня забруднення ,що будуть у допустимій нормі.

Сmj/КНД≈Ri/50

Xmj≈18/4√1.27КНДі/ Ri

Розрахунок потрібного споживання повітря (ПСП) для розбавлення викидів підприемства ЧАД показав, що цей показник знаходиться в межах:

 ПСП, м3/с = 10³...10⁴

Параметр R, що характеризує також категорію небезпеки джерел (КНД) забруднення, був в межах

R = 56…92         

 

 

За табл. 4.1, можна визначити КНД: це 4 категорія небезпеки.

R	КНД(м3/с)
	>105	104-105	103-104	103- 102	<102
>1000	1а	1	2	3	3
100-1000	1	2	2	3	3
50-100	2	2	3	3	4
5-50	2	3	3	4	4
<5	3	3	4	4	5

 

4.2. Пропозиції для оптимізації екологічної ситуації ЧАД.

Для зменшення екодиструктивного впливу на довкілля, що грунтується за 5напрямками [16]

- забруднення ( хімічне, радіоктивне, біологічне, енергетичне)

- порушення природних ландшафтів при техногенних аваріях внаслідок карозійних уражень

- прямий вплив на організм людини

- вплив на характеристики людини як особистості

- прямий вплив на тварин, рослини

Дуже важливою є державна політика в галузі зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС техногенного характеру повинно стати забезпечення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства та навколишнього середовища в межах показників прийнятного ризика, критерії яких втановлюються для відповідного періоду соціально-економічного розвитку країнги з урахуванням світового досвіту.

На державному рівні необхідно:

1. здійснити перехід україни на управління техногенними ризиками. Як основну систему регулювання безпеки населення і територій, що забезпечить стале, гарантоване зменшення кількості та наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру ( у країних Західної Європи, де здійснювались державні заходи регулювання з метою зниження ризику, кількість НС скоротилась за 10 років у 7 – 10 разів).

2. Створити цілісну міжвідомчу систему моніторингу і державну службу прогнозування та попередження техногенних НС.

3. створити загальнодержавний реестр потенційно небезпечних об’єктів і територій та механізми їх моніторингу.

4. Вдосконталити сиситеми моніторингу навколишнього моніторингу та економічних механізмів відтворення і раціонального використання природних ресурсів.

5. Підвищити ефективність роботи органів державного нагляду за станом і функціонуванням потенційно небезпечних виробництв.

6. Здійснити масові інвестиції в модернізацію промислового виробництва, виведення з експлуатації виробничих фондів, які відпрацювали свій ресерс, переїхід на сучасні безпечні технології.

7. Розробити механізм своєчасеого виділення необхідних обсягів фінансування експлуатаційних витрат, капітально будівництва і ремонтно-відновлювальних робіт на потенційно небезпечних об’єктах.

8. створити умови для більш широкого застосування економічних механізмів і стимулів спрямованих на зниження ризиків виникнення та пом’якшення наслідків НС.

9. Забезпечити в перспективі перехід на нормування допустимих ризиків для населення, яке мешкає в регіонах, що підлягє дії небезпечних техногенних факторів.

Для мінімалізації негатиіного впливу на атмосферу шкідливих речовин встановлені пило, газоочисні установки: циклони, гідрофільтри ( для уловлювання ароматичних вуглеводів), установки типу «СІОТ».

 Впровадження барбатажно-пінних струберів для очистки викидів забезпечувало би зниження ПСП, R, в межах : 10²...10³м3/см; R 10...49. в результаті категорія небезпеки джерел (КНД) знижуеться – це вже 4 категорія ( 5 – самий низбкий рівень небезпеки).

Принцип екологізації довкілля – це системність, комплексне, економне використання сировини та енергетичних ресурсів та обмежувальний техногенний вплив на довкілля. Економічна ефективність методів захисту як природоохоронних заходів та засобів екологізації укономіки визначаеться постійним екологічним вдосконаленням, спрямованим на ліквідацію екодеструктивних факторів і, як результат, - потреби в природоохоронних організаційно-технічних методах[16-26].

 

Висновки

1. Розкрито особливості техногенного впливу на довкілля м. Чернігова машинобудівної галузі, на прикладі ЧАД, що пов’язані з різноманітністю небезпечних технологічних процесів та обладнення

2. Показано основні аспекти техногенного забруднення повітряного басейну, що формує екологічний стан повітря навколо ЧАД.

3. Охарактеризовані основні джерела забруднення, визначена категорія їх небезпеки.

4. Запропоновані заходи оптимізації екологічної ситуації

За частиною матеріалів дипломної роботи опублікована стаття в ж. Фізико-хімічна механіка матеріалів (додаток).

Список використаних джерел

 

1. Васюкова Г.Т. Екологія : підручник / Г.Т.Васюкова , О.І.Ярошева . – К.: Кондор, 2009 . – 524 с.

2. Войцицький А. П. Техноекологія: підручник/ Войцицький А.П., Дубровський В.П., Боголюбов В.М. ; за ред. В. М. Боголюбова.−К. : Аграрна освіта, 2009. – 53 с.

3. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській обл. за 2010 рік. - Чернігів, 2011. – 211 с.

4. Доступний з ресурсу: http://uk.wikipedia.org

5. Доступний з ресурсу: http://www.chernihiv-oblrada.gov.ua

6. Доступний з ресурсу: http://yellow.com.ua/

7. Злобін ЮА., Кочубей Н.В. Загальна екологія. – Суми: Університетська книга, 2003. – 415 с.

8. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк С.М. Моніторинг довкілля: Підручник. – К.: Академія, 2006. – 360 с.

9. Основи екології людини / За загальною редакцією д.м.н., проф. Е.М. Солошенко. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 546 с.

10. Промислова екологія: Навч. посіб. / С.О. Апостолюк, В.С. Джигирей, А.С. Апостолюк та ін. - К.: Знання, 2005. - 474 с.

11. Сердюк А.М. Екологічна ситуація на Україні і здоров’я народу: криза поглиблюється // Ойкумена. – 1991. - № 2/6. – С. 20-40.

12. Федоренко О.І. , Бондар О.І., Кудін А.В. Основи екології: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 543 с.

13. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995 – 232 с.

14.  Реймерс Н.Ф Екология: теории, законы, правила, принципы и гипотезы. – м.: Россия молодая, 1994. – 367с.

15. Реймерс Н.Ф. природопользование. – М.:Наука, 1990. – 634с.

16. Мельник Л.Г. Екологічна економіка.- Суми: Університет. Книга 2002.-346с.

17. Білявський Г.О., Фкрдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології. – К.: Либідь, 2004.-408с.

18. Рудько Г.І., Адаменко О.М. Конструктивна геоекологія: наукові основи та практичне втілення. – К.:Маклаут, 2008. 320с.

19. Ресурси геологічного середовища та екологічна безпека техноприродних геосистем/ За ред. Г.І.Рудько.- К.: Нічлава, 2006.-406с.

20. Шмандій В.М., Некос В.Ю. Екологічна безпека. – ХНУ ім. Каразіна, 2008. – 436с.

21. Екологічна безпека та охорона навколишнього середовища/ За ред О.І Бондаря, Г.І. Рудько, - К.: ЕКМО, 2004.-423с.

22. Гандзюра В.П., Грубінко В.В. Концепція шкодочинності в екології. – Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2008. – 144с.

23. Рудько Г.І., Гошовський С.В. Екологічна безпека техноприродних сиситем( наукові і методичні основи). – К.:Нічлава, 2006. -464с.

24. Коніцула Т.Я., Горлицький Б.О., Ясулайтес А.І. Аналіз впливу забрудненнч атмосферного повітря на населння Шевченківського району м. Киева// Екологія та БЖД. – 2004. - №4. – с. 70-76

25. ДСП-201-97 Атмосферне повітря населених міст( забруднення хімічними та біологічними речовинами).

26. Оцінка техногенного впливу на екологічну безпеку техноприродних систем/ В.Г. Старчак, Г.М. Мачульський // Стандартизація, сертифікація якості 2014. - №3 (88). – с 53 – 58.