Організація суспільно-корисної, продуктивної праці

Державна національна програма “Освіта” одним із найважливіших завдань розбудови української школи вважає розширення політехнічного світогляду учнів, їх трудового досвіду, формування в них навичок самообслуговування та умінь, необхідних для залучення до продуктивної праці, виховання у дітей потреби в праці, ознайомлення їх з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності. Реалізувати це завдання можна лише за умови активного залучення учнів, починаючи з початкових класів, у систематичну, добре організовану, посильну для їх здоров’я і віку, справжню суспільно корисну та продуктивну працю.

З метою поліпшення трудової підготовки учнів у 1984 році була прийнята постанова, яка передбачала внесення в розклад уроків суспільно корисної, продуктивної праці (для 2-4 класів – одна година на тиждень). Однак, ні школи, ні країна в цілому не були готові до такого заходу, тому через кілька років постанова втратила своє значення. Незважаючи на це, проблема безпосередньої участі школярів у праці є актуальною і зараз. Адже без особистих фізичних зусиль, практичного досвіду трудове виховання немислиме і нездійснене. Тільки у трудовій діяльності в дитини можна виховати любов до праці, почуття обов’язку і відповідальності, сформувати трудові уміння та навики.

Практика роботи шкіл свідчить, що учні початкових класів можуть брати участь у таких видах праці:

ІІ клас

1.    Заготівля опалого листя для підстелення сільськогосподарським тваринам, сіна і гілкового корму для кролів.

2.    Збирання аптекарської сировини, насіння декоративних і квіткових рослин.

3.    Висівання і висаджування квітів у мікрорайоні, де знаходиться школа. Догляд за ними.

4.    Виставлення природоохоронних і протипожежних знаків у місцях відпочинку.

5.    Догляд за зеленими насадженнями, кімнатними рослинами.

6.    Підгодівля диких птахів узимку.

7.    Прибирання від сміття навколишньої території.

ІІІ клас

1.    Прибирання решток рослин на шкільній території, в ларку.

2.    Вирощування коренеплодів, дворічних декоративних і кімнатних рослин.

3.    Найпростіший ремонт одягу.

4.    Ремонт книг шкільної бібліотеки.

5.    Виготовлення дидактичних матеріалів, ремонт наочності.

6.    Оформлення класної кімнати.

7.    Виготовлення з паперу пакетиків для ліків (на замовлення аптеки).

ІV клас

1. Виготовлення посилкових ящиків, підставок для пробірок, годівниць для птахів, коробок для дрібних деталей, ящиків для розсади.

2. Збір макулатури.

3. Виконання робіт на замовлення дитячих садків (рухомі іграшки, сувеніри, реквізит для лялькового театру).

4. Підмітання підлоги в класі. Чергування в їдальні

5. Збір огірків, помідорів, моркви та інших сільськогосподарських культур.

6. Продуктивна праця на замовлення деяких підприємств.

Корисні справи учнів не обмежуються лише школою. Якщо дитина бере активну участь у трудових справах школи, а вдома не допомагає старшим, то в її трудовому вихованні будуть серйозні прогалини. У свідомості такої дитини вкорінюється думка, що не обов’язково працювати скрізь, що, наприклад, вдома роботу із самообслуговування за неї можуть виконати дорослі члени сім’ї.

Для молодших школярів можна знайти багато справ, які б вони постійно виконували: ходити в магазин по продукти харчування, допомагати прибирати у квартирі, поливати квіти, мити посуд, допомагати доглядати за домашніми тваринами та ін. Постійні доручення дисциплінують дітей, виховують у них почуття відповідальності, дають можливість відчути себе повноправними членами сім’ї. Трудові завдання варто з часом ускладнювати й урізноманітнювати, щоб вони мали в собі елемент новизни і не набридали дітям.

У міських школах, крім суспільно корисної праці, учні початкових класів можуть брати участь і в продуктивній праці деяких підприємств. Так, молодші школярі СШ № 5 м. Рівного на замовлення виробничого об’єднання “Газотрон” виготовляли решітки для лампочок, що використовуються в ялинкових гірляндах, щоб вони краще зберігалися при транспортуванні. Кожна решітка складалася з 18-ти картонних заготовок, які з’єднувалися між собою за допомогою щілинного замка. Помістивши таку решітку у картонну коробку, в неї можна було покласти 100 лампочок. Визначена норма (10 решіток за урок) виконувалася кожним учнем. Вартість такої праці оцінювалася дев’ятьма копійками.

Діти з великим ентузіазмом виконували замовлення заводу, працювали на уроках трудового навчання, в позаурочний час, усвідомлюючи, що допомагають старшим виконати важливе завдання. Під час роботи вони цікавилися цим підприємством, продукцією, яку воно випускає, окремими технологічними процесами. Клас, поділений на цехи, працював дружно. Деякі учні виконували по дві норми. При підбитті підсумків переможці морально заохочувалися.

Через певний час представники заводу передали учням складені ними решітки, тільки на цей раз у їх секціях були лампочки. Тепер потрібно було лампочку вийняти, вирівняти два металеві провідники, просадити в отвори пластмасового ковпачка і загнути їх із зворотного боку.

Молодші школярі побачили практичне призначення виготовлених раніше решіток, переконалися в необхідності й корисності своєї роботи. Крім розширення політехнічних знань, у дітей виховувалися готовність до праці, відповідальність за доручену справу.

Не менші можливості для організації продуктивної праці мають і сільські школи, в яких є пришкільні ділянки. На них учні вирощують для їдальні деякі сільськогосподарські культури, проводять досліди. Так у школах Дубенського району за кожним класом закріплені свої грядки. Третьокласники знайомляться з ділянкою, планують, що на ній будуть вирощувати. На уроках трудового навчання вони відбирають найкраще насіння квітково-декоративних і бобових рослин, а весною його висівають. У третьому класі учні проводять такий дослід: вплив намочування на проростання квасолі. Вони дізнаються, що намочене насіння дає ранні сходи, швидше росте і в майбутньому цим забезпечується вищий урожай.

Восени четвертокласники збирають квасолю та насіння квітів, готують ділянку до зими. Вони відбирають краще насіння столових буряків, яке навесні висівають, планують досліди, які повинні виявити вплив густоти насадження та майбутній урожай. Діти знають, як обробляти грунт, які вносити добрива, як посіяти насіння, вміють розпізнавати сходи всіх овочевих культур. Вони ведуть щоденник, куди записують результати спостережень за ростом рослин, виявляють шкідників, обліковують результати своєї праці. Учні 4-го класу переконуються, що врожайність проріджених буряків була вдвічі вищою.

Дослідницька робота сприяє не лише закріпленню, а й розширенню знань, розвиває самостійність, творчу активність і потребу трудитися. Вчителі розповідають учням про значення цієї роботи, її важливість для вирощування сільськогосподарських культур. Адже результати дослідів можуть використовуватися при вирощуванні буряків та інших культур як у колективних господарствах, так і на власних городах. Щороку школярі демонструють продукти праці на святі врожаю. Вони гордяться своїми успіхами, у них формуються інтерес і любов до сільськогосподарської праці.

Заслуговують на увагу ще деякі види суспільно корисної діяльності молодших школярів. Подаємо основні пункти плану шефської допомоги однієї зі шкіл Березнівського району дитячим яслам-садку “Казка”.

1. Допомога в упорядкуванні навколишньої території, підмітання, очищення її від снігу.

2. Підготовка ділянок до посіву квітів, планування клумб.

3. Спільний збір насіння квітково-декоративних рослин, висівання їх і догляд за ними.

4. Виготовлення дитячого інвентаря, шпаківень, годівниць.

5. Виготовлення наочних посібників із математики (лічильного матеріалу), ремонт навчальних таблиць.

6. Підготовка кімнат до зими (заклеювання віконних рам тощо.

7. Проведення операції “Живи, книго”. Ремонт книг.

8. Виготовлення атрибутики для сюжетно-рольових ігор “Пошта”, “Пекарня” і ін.

9. Виготовлення рухомих іграшок.

10. Проведення ігор, інсценівок.

11. Виготовлення фігур для настільного театру до казок “Ріпка” і “Колобок”.

12. Демонстрація діафільмів, розповіді про трудову діяльність людей.

13. Спільна екскурсія на швейну фабрику.

14. Підготовка і проведення свята “Зустріч птахів”.

15. Конкурс на виготовлення кращого платтячка для ляльки..

Така колективна діяльність не лише сприяє вихованню в дітей працьовитості, відповідальності за поручену справу, а й згуртовує клас, дисциплінує кожного, допомагає налагодженню правильних стосунків між учнями.

Щоб праця мала виховну силу, була важливим засобом всебічного розвитку особистості, треба при її організації дотримуватися таких педагогічних вимог:

1. Трудова діяльність повинна мати суспільно корисне значення. Лише необхідна для когось праця сприяє вихованню в учнів потреби трудитися, оволодівати знаннями й уміннями, розвиває працелюбність, вчить переборювати труднощі.

2. Продуктивна праця має поєднуватися з навчанням, формувати в людини широкий політехнічний світогляд. Праця лише тоді стає виховною силою, відзначав В.О.Сухомлинський, коли збагачує інтелектуальне життя і звеличує естетичну красу особистості.

3. Незалежно від того, до яких видів інтелектуальної або духовної діяльності учень виявив здібність і нахил, його участь у продуктивній праці є обов’язковою. Створювати суспільний матеріальний продукт зобов’язані всі школярі.

4. Праця повинна бути добре організованою, матеріально оснащеною, цікавою і творчою. Участь дітей у творчій праці виховує в них риси організатора та ініціативу, вміння самостійно мислити й планувати свою роботу.

5. Дитяча праця повинна бути як індивідуальною, так і колективною, при цьому мати спільну мету, близьку і зрозумілу учням.

6. Не можна обмежувати молодших школярів якимось одним видом трудової діяльності, бо це може призвести до звуження дитячих інтересів, а треба давати їм можливість випробувати себе у виконанні різноманітних трудових завдань, постійно їх ускладнюючи, щоб учні розвивались фізично і розумово, підвищувалася їх працездатність, зміцнювалися нервова, кісткова та м’язова системи.

7. Не можна поділяти працю на хлопчачу і дівчачу. Хлопчики повинні прати і прасувати хустинки,пришивати гудзики, сіяти й садити квіти, а дівчатка складати технічні моделі, користуватися гайковим ключем і викруткою, збивати деревину цвяхами.

8. Праця повинна бути систематичною. В її процесі обов’язкове дотримання трудової дисципліни, причому добровільної та усвідомленої.

9. Трудове завдання дається конкретне, враховуючи вікові та індивідуальні особливості школярів. Якщо ми на дітей звалимо непосильну працю, то виховуватимемо ледарів, людей, які не сумлінно будуть ставитися до праці.

10. Обов’язкові перевірка, облік та оцінювання результатів праці, кількості і якості виконаної роботи, визначення переможців у змаганні, активна участь у цьому самих учнів, ознайомлення з результатами праці батьків, організація виставок дитячих робіт.

Питання і завдання для самоконтролю

1. Які основні завдання позакласної роботи ви знаєте?

2. Визначте особливості організації позакласної роботи в початкових класах.

3. Перелічіть вимоги та принципи, яких треба дотримуватися при проведенні позаурочної роботи.

4. Які форми позакласної роботи ви знаєте?

5. Які гуртки можуть функціонувати в початкових класах?

6. Визначте особливості проведення гурткових занять.

7. Складіть календарний план роботи гуртка “Умілі руки” для учнів початкових класів.

8. Дайте характеристику основних форм масової роботи.

9. Виберіть із журналів “Початкова школа” і “Начальная школа” та складіть список тих виховних заходів, які стосуються вдосконалення трудової підготовки молодших школярів.

10. Розробіть сценарій конкретного виховного заходу, правильно визначте його мету.

11. Визначте зміст суспільно корисної, продуктивної праці молодших школярів.

12. Які педагогічні вимоги сприяють підвищенню ефективності трудової діяльності учнів початкових класів?

ЛЕКЦІЯ V II . ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

ПЛАН

1. Підготовка вчителя до уроків трудового навчання.

2. Обладнання уроків трудового навчання.

3. Правила безпечної праці та їх дотримання.

4. Планування трудового процесу учнів.

5. Оцінювання результатів праці молодших школярів.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі / І.М. Вермійчик. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2004. – С. 91-93.

2. Волкова Н.П. Педагогіка / Н.П. Волкова. – К.: Академвидав, 2007. – С. 406-414.

3. Малафіїк І.В. Дидактика / І.В.Малафіїк. – К.: Кондор, 2005. – С. 240-247.

4. Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских / Я.А. Рожнев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 35-47.

5. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти / О.Я. Савченко. – К.: Грамота, 2012. – С. 173-218.

6. Скотинянський П.Г. Методика трудового навчання в початкових класах / П.Г. Скотинянський. – К.: Радянська школа, 1972. – С. 41-64.

7. Трудовое обучение в начальных классах. – М., Просвещение, 1978. – С. 59-64.

8. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін / Д.О. Тхоржевський. – К.: Вища школа, 1992. – С. 121-136.

9. Фрейтаг И.П. Урок технического труда в начальных классах / И.П. Фрейтаг. – М.: Просвещение, 1990. – С. 30-53.

10. Шутяк В.Г. Методика трудового навчання в початкових класах / В.Г. Шутяк. – Рівне, 2001. – С. 114-142.