Масові форми позакласної роботи

Молодші школярі охоче беруть участь у всіх виховних заходах, які проводяться в позаурочний час. Спільна робота з підготовки й організації ранків, свят, конкурсів, змагань, виставок зближує дітей, їхнє спілкування стає цікавішим і різноманітнішим. Масові форми позакласної роботи сприяють поглибленню політехнічних знань учнів, вихованню у них позитивного ставлення до праці, розвитку самостійності, ініціативності, мають широкі можливості для залучення дітей до технічної творчості. Зміст заходів передбачає ознайомлення молодших школярів із сучасною технікою, історією винайдення машин, трудовою діяльністю людей, різними професіями, працею винахідників і раціоналізаторів. Учні мають можливість удосконалити свою трудову підготовку, випробувати власні сили в моделюванні технічних об’єктів, виготовленні різних виробів.

У початковій школі накопичено значний досвід проведення масових заходів із праці й техніки.

1. Бесіди. Практично на кожному уроці трудового навчання передбачені короткочасні бесіди про матеріали та їх виробництво, працю людей різних професій, машини та їх значення в народному господарстві. Однак, враховуючи дитячу зацікавленість, досить часто виникає потреба розширити зміст бесід. Вони за своєю тривалістю не вписуються у структуру уроку, тому проводяться в позаурочний час. Педагогічна ефективність бесіди зростає, коли вчитель використовує наочний матеріал. Наприклад, перед вивченням у третьому класі теми: “Літаючі моделі. Виготовлення з цупкого паперу планера” вчитель розповідає дітям про розвиток авіації, внесок у цю справу України, демонструє різні види літаків, починаючи з літаків А.Ф. Можайського і братів Райт (США) і закінчуючи найбільшими у світі вантажно-транспортними літаками “Антей”, “Руслан” і “Мрія”, розробленими Київським конструкторським бюро О.Антонова і виготовленими на українських авіазаводах.

Змістовні, емоційно насичені бесіди з яскравою наочністю підвищують у молодших школярів інтерес до практичних занять. Особливо ефективними вони стають тоді, коли діти заздалегідь готуються до них, самостійно ознайомлюючись із матеріалом за літературними джерелами. Читання науково-популярної літератури, газет, журналів, крім розширення й поглиблення знань учнів про працю людей, техніку, сприяє розвитку в них пізнавальних здібностей, формуванню високих моральних якостей. Зараз у нашій країні для дітей видається багато книг енциклопедичного характеру, крім цього, молодшим школярам можна рекомендувати для читання такі журнали: “Барвінок”, “Малятко”, “Пізнайко”, “Почемучик”, “Чомусик”.

2. Усні журнали. Це цікава форма виховної роботи, яка дозволяє залучити до підготовки й організації весь клас, надати проведенню захоплюючого характеру. Тему усного журналу вчитель визначає разом з дітьми, з їх активною участю. Добираються теми і зміст кожної сторінки, розподіляються доручення між окремими учнями та групами дітей. Школярі намагаються добре підготуватися й продемонструвати, що вони знають та уміють. Діти, виявляючи власну ініціативу, оформляють сторінки журналу (окремі листи), виконують малюнки, готують сценки, розповіді за картинками.

Тематика усних журналів може бути різноманітною. Це і “Дорогі дрібниці”, де на конкретних прикладах показується, що нам дає економія і бережливість, і “Як хліб на стіл прийшов”, і багато інших.

Після заходу листи, які ілюстрували й доповнювали розповіді учнів, скріплюються і отримують тематичний журнал.

3. Екскурсії. У початкових класах екскурсія є однією з найважливіших форм розвитку політехнічного світогляду дітей, ознайомлення з трудовою діяльністю людей, різними професіями, технікою, технологічними процесами. У ході її проведення учні можуть виявляти для себе нові об’єкти для спостереження, отримувати цінну інформацію, яка допоможе обрати напрям гурткової роботи. Під час екскурсії молодші школярі зустрічаються з цікавими людьми, передовиками виробництва, надають посильну допомогу підприємству, збирають матеріали, з яких на уроках трудового навчання виготовлятимуть різні вироби. Екскурсії, що проводяться в позаурочний час, повинні бути більш емоційними, цікавими, мати привабливу тематику, їх треба планувати на кращі підприємства, у зразкові господарства, щоб діти не бачили порушення трудової дисципліни, несумлінне ставлення дорослих до збереження суспільної власності.

Добре, коли до екскурсії здійснюється попередня підготовка усього класу. Учні під керівництвом учителя збирають матеріал про те підприємство, яке мають відвідати. Вони від своїх батьків дізнаються про значення цього виробництва, продукцію, яка виробляється на ньому, основні технологічні процеси, добирають вирізки з газет, малюнки, можуть попередньо зустрітися з людьми певних професій.

4. Не всі школи мають можливість безпосередньо ознайомити учнів з тим чи іншим виробництвом. Тому дедалі більшого набуває значення показ діафільмів і кінофільмів. Перед демонстрацією вчитель проводить невелику бесіду, в якій пропонує дітям звернути увагу на найважливіші моменти. Під час демонстрації можуть даватися короткі пояснення деяких кадрів, що вимагає від вчителя попереднього перегляду та відповідної підготовки. Після закінчення кінофільму чи діафільму проводиться заключна бесіда, робляться висновки, учні отримують відповіді на поставлені запитання.

5. Конкурси та вікторини є цікавим видом позакласної роботи і мають для дітей велике значення. Вони викликають у молодших школярів інтерес до оволодіння новими знаннями, удосконалення практичних умінь, розвивають активність, самостійність, цілеспрямованість. Колективно відбираючи вироби, учні вчаться критично ставитися до оцінки результатів своєї праці та праці товаришів.

Конкурси і вікторини можуть бути як складовою частиною інших заходів, надаючи їм ігрового захоплюючого характеру, так і самостійною формою занять. У цьому випадку до них треба готуватися заздалегідь. Діти читають рекомендовану літературу, готують наочні посібники, виготовляють різні вироби, малюють плакати, гарно оформляють приміщення. Тематика конкурсів може бути різною. Наприклад, виготовлення іграшок для класної ігротеки, обладнання для уроків природознавства, лічильного матеріалу з математики для першокласників, ялинкових прикрас, моделей технічних об’єктів тощо. Назви конкурсів і вікторин мають бути такими, щоб приваблювати увагу дітей. Наприклад, “Усе уміє, все він може, в кожній справі допоможе” (про важливість електричного струму), “Які чудові наші руки”, “Хто допоможе Незнайкові?”, “Професії від А до Я”. “Швейний цех” та ін.

При підготовці та проведенні конкурсів і вікторин треба потурбуватися, щоб зміст матеріалу був цікавим для дітей, відповідав їх віковим можливостям, щоб у цих заходах брали участь найбільше учнів, об’єктивно підбивалися підсумки й нагороджувалися переможці.

6. Часто після завершення конкурсів організовуються виставки учнівських робіт, які є результатом їхньої творчої діяльності. Виставки можуть влаштовуватися до різних заходів, знаменних дат, а можуть діяти й постійно, протягом року. Найчастіше їх учасниками є гуртківці,хоча можуть бути й усі учні початкових класів.

Виставки – це один з найефективніших наочних засобів пропаданди технічної творчості дітей, результат, що характеризує стан конструкторської діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання і в позаурочний час. У процесі підготовки до виставки вибираються кращі вироби, оформляється приміщення, навчаються екскурсоводи. Приміщення має бути світлим і просторим. Столи з експонатами розташовані так, щоб можна було вільно оглянути будь-яку модель і продемонструвати її в дії. На кожен експонат заготовляють табличку, на якій вказують назву роботи, прізвище автора і керівника, клас, в якому навчається виконавець, коротку анотацію виробу. Стенди і плакати вішають на стінах. На виставці необхідно мати книгу відгуків, яка допоможе врахувати думку школярів при підбитті підсумків і визначенні переможців.

7.    Ігри. У грі дитина невимушено залучається до різних видів діяльності, граючись, збагачується знаннями і звичками правильної поведінки в суспільстві, виявляє самостійність, вчиться знаходити вихід із певних обставин, переживати, має змогу виявити свої емоції. Часто виникають такі ситуації, коли дитина має перебороти свої недоліки, стати лідером чи підкоритися волі інших, повчитися у своїх товаришів, щоб досягти бажаного результату.

Елементи гри можуть включатися у всі форми позакласної роботи і проводитися самостійно. Умовно їх ділять на чотири групи:

а) ігри на сюжети із життя дітей – у сім’ю, їдальню, школу. Тут діти наслідують дорослих, відтворюють їхню поведінку, імітуючи трудові дії, які вони спостерігали раніше;

б) ігри на професійні сюжети – у пошту, магазин, лікарню, ательє. Діти виконують ролі листоноші, продавців, лікарів, водіїв, будівельників, кравців, залучаючись до професійної діяльності дорослих;

в) цікаві ігри, які розвивають у дітей спритність, кмітливість, швидкість реакції. До них можна віднести такі: “Назви правильно”, “Естафета з виконанням трудових завдань”, “Кращий будівельник” та ін.

г) настільні ігри, інвентар для яких може бути виготовлений дітьми. Це головоломки, кубики, електрифіковані іграшки, електровікторини.

8.    Як підсумок роботи молодших школярів на уроках трудового навчання і в позаурочний час доцільно організовувати змагання з паперовими моделями планерів на дальність їх польоту чи точність приземлення, кордовими моделями літаків, демонструючи фігури пілотажу, плаваючими засобами з гумомоторами, електрифікованими моделями автомобілів. Для участі в змаганнях учні готуються заздалегідь, комплектуються команди, визначаються судді. Після змагань підбиваються підсумки та визначаються переможці.

9.    Дитячі свята і ранки є ніби інтегрованою формою усіх попередніх заходів.

Під час їх організації здійснюється огляд трудових досягнень молодших школярів, проводяться конкурси, вікторини, змагання, виставки, ігри. Учні зустрічаються з цікавими людьми. Часто свята проводяться у вигляді інсценованої виставки, що дає дітям великий емоційний заряд, викликає у них доброзичливий настрій до всіх учасників і спонукає брати активну участь у конкурсах, змаганнях. Тематика свят і ранків може бути різноманітною. Наприклад: “Слава труду і умілим рукам”, “Хліб – наше багатство”, “Усі професії важливі”, “Птахи – наші друзі” та ін.

До їх підготовки треба залучати максимальну кількість учнів, раціонально розподіливши між ними обов’язки, старшокласників, батьків, які допоможуть зібрати змістовний матеріал, хорошу наочність, фрагменти кінофільмів, запросити людей різних професій, учасників подій. Саму підготовку можна поділити на кілька етапів:

а) вибір теми залежно від інтересів дітей і мети заходу;

б) визначення змісту ранку, його сценарію;

в) безпосередня підготовка до свята: розподіл обов’язків, ролей, підготовка наочності, ознайомлення з відповідною літературою, добір загадок і приказок, конструювання моделей, оформлення приміщення;

г) проведення заходу (тривалість не більше 1-ї години);

д) підбиття підсумків, оцінювання виконання учнями різних завдань;

е) педагогічний аналіз проведеного заходу (реалізація мети й поставлених завдань, успіхи, недоліки, помилки).

У педагогічній літературі описана методика підготовки і проведення багатьох із перерахованих вище заходів, наведені сценарії ранків і свят. Вчитель може скористатися журналами “Початкова школа”, “Начальная школа”, книгами: Георгиевский В.А., Шитикова Л.И. Проведение праздников в начальных классах: Из опыта работы. – М., 1982; Глущенка А.Г. Трудовое воспитание младших школьников во внеклассной работе. – М., 1985; Минскин Е.М. От игры к знаниям: развивающие и познавательные игры младших школьников. – М., 1982; Развитие технического творчества младших школьников (Под ред. П.Н. Андрианова, М.А. Галагузовой. – М., 1990.