Лiыжь цiыкiум и щхьэмыж 3акъуэр — КиберПедия 

Индивидуальные и групповые автопоилки: для животных. Схемы и конструкции...

Опора деревянной одностоечной и способы укрепление угловых опор: Опоры ВЛ - конструкции, предназначен­ные для поддерживания проводов на необходимой высоте над землей, водой...

Лiыжь цiыкiум и щхьэмыж 3акъуэр

2017-06-02 839
Лiыжь цiыкiум и щхьэмыж 3акъуэр 0.00 из 5.00 0 оценок
Заказать работу

Еуэрэ-еуэрэт, жи: зы къуажэ гуэрым зы лIыжь цIыкIу дэст, жеIэ лIэжьэн и жагъуэрэ лъэIуэн и щIасэу. Пшэдджыжь гуэрым и лъэIуэн къыщыхьэри, зы къэп гъуэжьыжь иIэти, ар къищтэщ аби, и дамэм еупцIэкIауэ ежьащ. КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, зы щхьэмыж цIыкIy хуэзэри, ебакъуэщ аби, ежьэжащ. АрщхьэкIэ имыкIуIауэ кыIъэзэжащ: «Iay, тумэн жыпIэми кIэпIейкIэ защIэу зэхэлъкъэ: мыp зы кIэпIейкIэу ежьэу тумэн ирикъупэнуми сщIэркъыми!»­ - жиIэщ аби, щхьэмыж закъуэр и къэпым ирилъхьэри ежьэжащ.

КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, къуажэ гуэрым носри япэ зыхуэзэ пщIантIэм дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри:

- Ярэби, - жи, - сыфакъырэщ: къызэфтIами фи псапэщи, сыв­гъэшхIами, берычэт бесынщ.

Неблагъэ къыщыжраIэм и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуе­нэри щIохьэ. А унагъуэм зы адакъэ плъыжьыжь яIэт, и лъэджа­жэхэр гуахъуэбжьэ хуэдиз хъууи, абы къегъэунэхури щхьэмыж закъуэр eyIy.

ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и щхьэмыж закъуэр адакъэ плъыжьым иуIуу щилъагъукIэ, ящохьэ:

- EI, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыжыр фи адакъ ишхащ: е си щхьэмыжыр къызэфтыж, е фи адэкъэжьыр къызэфт жеIэри.

- Iay, уи щхьэмыжыр дэнэ къитхыжын, ди адакъэжьым мыгъу душх! - жаIэри кърат.

- Iыxьы, кIэпIейкIэр сом фIыцIэ хъуа хуэдэщ иджы! - жеIэри адакъэ плъыжьыжьыр, и лъэджажэжьхэр пIийуэ, къэп гъуэжьыжьым иредзэри и щIыбыIм едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.

КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, нэгъуэщI зы пщIантIи дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри:

- Ярэби, - жи, - сыфакъырэщ: къызэфтIами, фи псапэщ, сыв­гъэшхIами, берычэт бесынщ.

Неблагъэ къыщыжраIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри щIохьэ. А унагъуэм зы мэлгъашхэ яIэт, жеIэ, къащхъуэ хъужарэ и кIапэжьым шэрхъитI щIэпхауи, къэп гъуэжьыжьыр хъейуэ щилъагъум тепкIэщ аби, адакъэжьыр ипIытIащ.

ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и адакъэ­жьыр мэлгъашхэм ипIытIауэ тету щилъагъукIэ, ящохьэ:

- EI си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэр фи мэлгъашхэм иукIащ: е си адакъэ плъыжьыжьыр къызэфтыж, е фи мэлгъашхэ къащхъуэр къызэфт! - жеIэри.

- Iay, уи адакъэжьыр дэнэ къитхыжын, ди мэл къащхъуэм мыгъуэ душх! - жаIэри кърат.

- Iыхьы, сом фIыцIэр сом ирикъуа хуэдэщ иджы! - жеIэри, мэлгъашхэм и шэрхъитIри къыдэкIуэу къэп гъуэжьыжрым къредзэ­ри, и щIыбым едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.

КIуэм-лъэм, кIуэм лъэурэ, еша хъунти, нэгъуэщI зы пщIантIи дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри:

- Ярэби, - жи, - сыфакъырэщ: къызэфтIами, фи псапэщ сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.

Неблагъэ къыщыжраIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри, щIохьэ. А унагъуэм зы выгъашхэ сырыхужь яIэт жеIэ нэ плъыжьыжь хъужауи, абы къэп гъуэжьыжьыр зеуэзелъэу щилъагъум, и бжьэ къурашэхэмкIэ епыджри, мэлгъашхэр иукIащ.

ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и мэлгъаш­хэр вы сырыхужьым иукIауэ и бжьакъуэм фIэлъу щилъагъукIэ ящохьэ:

- ЕIым-еIыж, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэ - си мэлгъашхэ, си мэлгъашхэр фи выгъашхэм иукIащ: е си мэлгъашхэр къызэфтыж, е фи сырыхужьыр къызэфт- жеIэри.

- Iay, уи мэл къащхъуэр дэнэ къитхыжын, ди выгъашхэм мыгъуэ душх! - жаIэри кърат.

- Iыхьы, сомыжьыр щыкIэ бэгъуа хуэдэщ иджы - жеIэри выгъашхэм и бжьэ къурашэхэр къыпхыпIиикIыу къэп гъуэжьыжьым къредзэри, и щIыбымкIэ едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.

КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, еша хъунти, зы пщIантIэ нэхъ благъэ дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри - хьэм Iейуэ щышынэ хъунт лIыжь цIыкIур.

- Ярэби, - жеIэ, - сыфакъырэщ: къызэфтIамэ, фи псапэщ, сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.

Неблагъэ къыщыжраIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри, щIохьэ. ЩIалэжь цIыкIухэр джэгуурэ къэпыщхьэр ятIатэ, вы сырыхужьыр къожри зэбгреху. А унагъуэм нысащIэ дахэ яIэти, абы псы къихьу пщIантIэм къыщыдыхьэжым, мо вы губжьар епыджыну жьэхолъадэ. НысащIэри къэрабгъэ гуэр хъунтэкъыми и пэгунитIыр егъэув аби, пхъэхьымкIэ выгъашхэм и натIэм къоуэ сырыхужьыр къытохуэри псэхэлIэ мэхъу.

ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и выгъашхэр нысащIэ дахэм IэщIэукIауэ щилъагъукIэ, ящохьэ:

- ЕIым-еIыж, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэ - си мэлгъашхэ, си мэлгъашхэ - си выгъашхэ си выгъашхэр фи нысащIэм къиукIащ: е си выгъашхэр къызэфтыж е фи нысащIэр къызэфт! - жеIэри.

- Iay, уи сырыхужьыр дэнэ къитхыжын, ди нысащIэ дахэм мыгъуэ душх! - жаIэри кърат.

- Iыхьы, сомыжьищыр тумэным щIигъуакъэ иджы! - жеIэри, нысащIэ дахэм и щхьэц ухуэнар гъуанэм къилэлу, къэп гъуэжьы­жьым къредзэри, и щIыбым едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.

КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, еша хъунти, хьэ зэрыдэлъым гу лъимытэу, зы пщIантIэ гуэрым дохьэ:

- Ярэби, - жеIэ, - сыфакъырэщ: къызэфтIами фи псапэщ, сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.

Неблагъэ щыжаIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэ­ри, щIохьэ. А унагъуэм я нанэм хьэлIамэ хидзэрти, мэжэлIа

цIыкIухэр елъэIурт, жи:

- КхъыIэ, нанэ, зы хьэцIывынэ схухэдзэ! КхъыIэ, сэри зы схухэдзэ! – жаIэурэ.

- НысащIэ дахэри мэжэлIа хъунти, хъуапсэри лъэIуащ, жи:

- КхъыIэ, нанэ, сэр и зы хьэцIывынэ схухэдзэ! - жиIэри. Нанэм ар щызэхихым, гъэщIэгъуэн щыхъущ аби, къыщIэкIри къэп гъуэжьыжьым и щхьэр итIэтащ. НысащIэри къиплъмэ - нанэм и пхъу нэхъыжь нэгъабэ итарат!

- А си хъыджэбз цIыкIу мыгъуэ, хэт и бзаджэнаджэ уэ мы къэпыжьым уизыгъэтIысхьар? я- жеIэри нанэр зокуэфэуэж.

- А дадэжь цIыкIум и выгъашхэр къызэпыджыну къыщыжэм, пхъэхькIэ и натIэгум сеуэри сыукIати, си тхьэмадэжьым ныщыхьэри сыкъытрихащ.

- Алыхь, апхуэмыдэ дадэжь цIыкIу сэ уэ узыхуэзгъэфIар, накIуэ модэ! - жиIэщ нанэми, и пхъур игъэпщкIури, абы и пIэкIэ, къэп гъуэжьыжьым я хьэ къарэжьыр иригъэтIысхьащ.

ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, нысащIэм зыри къыщыщIа хуэдэтэкъыми, къэпыщхьэр еубыд аби, и щIыбым иредзэжри къожьэж. КъокIуэ-къолъэ, къокIуэ-къолъэ. Хьэ къа­рэжьыр къэпым къопIэстхъ, лIыжь цIыкIум нэхъ хуабжь зыкъещI, къокIуэ-къолъэ, къокIуэ-къолъэ. Хьэ къарэжьыp аргуэру къэпым къопIэстхъ, лIыжь цIыкIур къоущ, къожэ-къолъэ, къожэ-къолъэ. Хьэ къарэжьыр аргуэру къэпым къопIэстхъ.

- Мыр сыту нысащIэ мызагъэ! - жеIэри, лIыжь цIыкIум къэпыр сакъыурэ кърегъэувэх.

ЕпIэщIэкIыу къэпыщхьэр етIатэри, щиплъэкIэ, хьэ къарэжьыр къопхъуэ, лIыжь цIыкIум и пэр печ аби, щIопхъуэж. ЛIыжь цIыкIур допхъуейри, и пэр щимыгъуэтыжкIэ, мэкIий:

- Уэиихь, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэ - си мэлгъашхэ, си мэлгъашхэ - си выгъашхэ, си выгъашхэ - си нысащIэ, си нысащIэ - хьэ къарэжь, хьэ къарэ­жьым си пэжь мыгъуэр нехьри нокIуэж!- жеIэри къыкIэлъы­щIопхъуэ.

Хьэ къарэжьри мажэ, лIыжь цIыкIури мажэ, хьэ къарэжьри мажэ, лIыжь цIыкIури кIэлъожэ; уплъамэ, умылъагъуж хъуауэ кIэлъо­жэ; нобэми мажэ, ныжэбэми кIэлъожэ...

 

ФЫЗ ИНАТЫР ЗЭРЫЩIАЛЪХЬАР

Еуэрэ-еуэрэт, жи, алыхьым и нэфI зыщымыхуа къуажэ гуэрым зылIрэ зы фызрэ дэст зэлIзэфызу. Сыт и лъэныкъуэкIи дагъуэншэт, жеIэ, лIыри фызри, ауэ лIыр инатт, фызыр нэхъ инатыжт: лIым и Iэпэр вым хуишийрэ «мор выщ», - жиIамэ, фызым и щхьэр игъэкIэрахъуэрти, «алыхь, мыв, шыщ мыхъумэ!» - жиIэрти къэувт; лIым «мэкъуауэгъуэ хъуащ», - жиIамэ, фызым и лъэдакъэпитIыр фIигъанэрт: «нартыху къыдэчыжыгъуэ хъуащ», - жиIэрт; «уэшхыр къожэх», - жиIамэ, «уэшхыр дожей», - жимыIэнкIэ Iэмал иIэ­тэкъым. ЛIым пэж жиIэрти, икIуэт имыIэу тетынут, фызым ар пцIыуэ къыщIигъэкIын хуейт.

Арати, махуэхэм ящыщу зы махуэ гуэрым лIыр плъэри, я хьэблэ гупэмкIэ къыщыт дыгъэмыхъуэшхуэмкIэ и кIэр илъэфу зы бажэжь цIыкIу ежэкIыу къилъэгъуащ. Къыщилъагъум ехъуэпсащ;

-EI, бетэмал, - жиIэри, - си фочыр хьэхуу стащ, армыхъумэ мо бажэ цыпэплъыр къыпхуэзукIатэкъэ; пщампIапхъэ дэгъуэ лхуэ­хъунт!

Фызыр плъэри, IугyщIэ ищIащ:

- ТхьэкIумэкIыхь пщампIэт иджы сымылъагъужу къэнэжар! - жиIэри.

- Е унэ махуэ хъун, уи нэм илъагъукъэ; тхьэкIумэкIыхькъым ар, бажэ цыпэплъщ! - жи лIым.

- Алыхь, мыбажэ цыпэплъ, тхьэкIумэкIыхь гъуабжэщ мыхъумэ; набгъэ дыдэ ухъуаи, ТхьэмыщкIэ! - жи фызым.

- А зиунагъуэрэ, умыкъаплъэнэфмэ, щхьэ умылъагъурэ; месри, и кIэр илъэфу йожэкIри!

- Азалыхь, зы кIэ гуэри пымыт икIи тхьэкIумэкIыхьым, и тхьэкIумэр си Iэдийм хуэдиз хъууэ!

- Бажэщ!

- ТхьэкIумэкIыхьщ!

Абы фIэкI хэмылъу, ар зэпаубыдщ аби, лIыр къэгубжьри, и фызыр хьэ къукIэу икъуащ:

- Сэ хьо жысIэмэ, уэ мыжь жоIэ, сэ уэв жысIэмэ, уэ но жоIэ!­ - жиIэри.

Фызым зигъэгусэри, гъуэлъащ:

- ДяпэкIэ сыпхуэпщэфIэнукъым, сыпхуэжьыщIэнукъым, унагъуэри зесхьэнукъым, - жи. - Сэ жысIэм укъытемыхьэмэ, сылIэм и гъунэщ!

МазэкIэ холъ фызыр, мазитIкIэ холъ, мазищкIэ холъ. Хьэблэ фызхэр щIэупщIакIуэ къыхуокIуэ, благъэ фызхэм шхын щIэщыгъуэ къыхуахь. Езыми и фIэщ хъужауэ хэлъщ, Iыхьсыхь жеIэри. Къуажэри жылэри хузэблокI. И лIыр пэплъэурэ ешри, елъэIуащ:

- Тхьэм щхьэкIэ, умыделэу къэтэджыж! - жери. - Умыбэм­пIэгъуэ, унагъуэ Iуэхум и ужь ихьэж, дызэпымыхупэ щIыкIэ!

-ДыгъэмыхъуэмкIэ ежэкIар тхьэкIумэкIыхь гъуабжэжь цIыкIущ жыпIэмэ, сыкъэтэджыжынт!

- Уэлэхьэ, ЖызмыIэн!

- ЖумыIэныр сылIэм и гъунэщ!

Щымыхъужыххэм, лIыр щхьэщоувэри: фызым жреIэ:

- Укъэмытэджыжмэ, уэлэхьэ, лIащ жысIэнщ, жэмыхьэтыр зэхуэсшэсынщи, ущIезгъэлъхьэнмэ! - жери.

- Тхьэ, сыарэзыкIэ: сэ жысIэр щыжумыIэкIэ, ухуейми, сы­щIегъалъхьэ! - жи фыз инатым.

А хьэблэм дэст, жи, хьэдэгъэпскIыу зы фызыжь цIыкIуи, лIыр макIуэ абы деж. МакIуэри, егъэIущ фызыжь цIыкIур:

- Фызыжь цIыкIуу фызыжь цIыкIу! Ди Iуэху зыIутыр мыращи, думыIуатэу, накIуи, си фызыр гъэпскI, хьэдэ бгъэлскI хуэдэу. И пщIэр тIууащIэу уэстынщ.

Фызыжь цIыкIу зыхуейр апхуэдэтэкъэ! И уасэмкIэ зэгурыIуащ, къакIуэри хьэдэ гъэпскIыкIэкIэ фызыр игъэпскIащ. ЛIым щхьэкIуэ хигъыхьэри и щхьэгъусэр зэрылIамкIэ жэмыхьэтым хъыбар яригъэ­щIащ. Арати, дыуэщIыр къызэхуос. Фыз инатыр щIалъхьэну хьэблэ лIыжьыр и ужь итщ. Фызым деур хуащI, къыщIахри кхъаблэм тралъхьэ.

ЛIыр ефэндым бгъэдохьэри, жреIэ;

- Мы дунейм ехыжа тхьэмыщкIэм уэсятищ къысхуищIащ, и хьэдэр щIалъхьэн и пэкIэ згъэзэщIэнуи, хуит сыщI япэрей уэсятым и ужь сихьэну, - жери.

Хуит зыкърегъэщI аби, лIыр хьэдэ нэпцIым щхьэщотIысхьэ;

- Кхъаблэм утралъхьащ, насыпыншэ, иджыпсту удахынущ, жреIэ. - Сэри сумыгъэунэхъу, уэри зумыгъэкIуэдыж; бажэ цыпэплът жыIи, мы Iуэхур дыгъэух!

- Куэду фIыщ, сыдахмэ! - жи модрей инатым. - Уунэхъуну ухуэмеймэ, тхьэкIумэкIыхь гъуабжэт жыIи, пыкI!

ЗэгурыIуакъым. Арати, кхъаблэр къаIэтри хьэдэ нэпцIыр дах.

Кхъэм дыхьа нэужь, лIыр арrуэру ефындым йолъэIу:

- Жэназыр зэфIэкIыху, мы тхьэмыщкIэм и уэсят етIуанэр згъэзэщIэну хуит сыщI, - жери.

Хуит зыкърегъэщI аби, хьэдэ нэпцIым щхьэщотIысхьэри аргуэру йоIущащэ:

- Кхъэм укъахьащ, насыпыншэ, жэназы ящI, иджыпсту ущIа­лъхьэнущ, - жи. - КхъыIэ, сынолъэIу, сэри фызыншэ сумыщI, уэри мы щIы фIыцIэм зыщIумыгъэкIуадэ: и кIэр илъэфу бажэ цыпэплът жыIи, мы Iуэхум кIэ едгъэт!

- КIагуэ хъужауэ тхьэкIумэкIыхь гъуабжэт жыIи, лыкI, ухуеймэ! - жи мо фыз инатым.

Фызыр мащэм ирахьэхри лыхьым щIалъхьэ. ЛIыр ефэндым бгъэдохьэри йолъэIу;

- Алыхьым и нэфI зыщыхуа, - жи, - мы дунейм ехыжа тхьэмы­щкIэм и уэсят ещанэр згъэзэщIэну Iизын къызэт!

Iизын къыIех аби, мащэм йох, фызым и тхьэкIумэм йохъуцацэ:

- Лыхьым ущIэлъщ, насыпыншэ, иджьшсту къылтратхъуэ­нущ, - жреIэ. - КхъыIэ, тхьэр узогъэлъэIу, фызыншэ иби сомыщI, мы щIы фIыцIэм уэри зыщIумыгъэлIыхьыж: бажэт жыIэ закъуи, Iуэхур зэфIэкIащ!

- Ибэ ухъуну ухуэмеймэ, и тхьэкIумитIыр Iэдий хуэдизу тхьэкIумэкIыхь гъуабжэт жыIи, ух!

ЛIым фыз инатыр къыщыхуэмыгъэшым, гузэвапэри ефэндыми жэмыхьэтми захуигъазэри Iуэхум и пэжыпIэр яжриIащ:

- Мы бзылъхугъэр и инатагъым къыхэкIкIэ псэууэ щIэлъхьа мэхъу, - жиIэри. - Бажэ цыпэплъым щхьэкIэ тхьэкIумэкIыхь гъуаб­жэт жумыIауэ мы мащэм сыникIыжынукъым, жи.

Ефэндыр гупсысэри:

- Феуэ, тефтхъуэ! - жиIащ, жи. - Кхъэм яхь къахьыжрэ?

Фыз инатыр апхуэдэу щIалъхьэри цIыхур зэбгрыкIыжащ. Илъэс дэкIри лIым фыз къишэжащ, жи. ЛIым и Iэпэр вым хуишийрэ: «Мор выщ», - жиIамэ, фызым и щхьэр егъэкIэрахъуэри, «Тхьэ, мыв, шыщ мыхъумэ!» - жи. Мис апхуэдэу матхъэ-машхэри Бахъсэн къуажэкIэм деж щысщ; уи фIэщ мыхъумэ, кIуэи, плъэ!

 

ХЭТ НЭХЪ ЖЬЭРЫIЭЗЭ?

Еуэрэ-еуэрэт, жи: Къуиижь ЦIыкIy мэкъуауэ здэкIуэм, зы шейтIа­ныжь цIыкIy къуажэбгъум къыщыпотIыс, къэзгъэувыIэнщи, зэ­гуэзгъэпынщ жыхуиIэу. Къуиижь ЦIыкIy щынэсым, къыпожьэ:

- КъакIуэ, къакIуэ, Къуиижь ЦIыкIy! - жери.

- Щыс, щыс, Нэзакъуэ!

- Уи щIакIуэжьыр гъуанибли, Къуиижь ЦIыкIy!

- Чыныпиблым пхрокI, Нэзакъуэ.

- Сыту ущабэрыкIуэ-тIэ, Къуиижь ЦIыкIy!

- Ди къуажэжь зекIуэкIэщ, Нэзакъуэ.

- Мы узытесри сыту шыжь ЦIыкIy!

- ЦIыкIу-мыцIыкIуми, уэ къащIэ, Нэзакъуэ, Урыхужь и ныбэм къыщIэмыуэу йокI.

- И чэнжыпIэ хъунт!

- Чэнж-мычэнжми, уз къащIэ, Нэзакъуэ, пщэлджыжьым мывэ хэбдзамэ, и кIокъу макъыр ахъшэмым зэхэпх къудейщ.

- Махуэ кIэщI хъунт!

- КIэщI-мыкIэщIми, уэ къащIэ, Нэзакъуэ, псэфу дэкIа жзмыр танэ щIэсу къыдыхьэжырт.

- Мылъхуэс хъунт!

- Мылъхуэс-мымылъхуэсми, уэ къащIэ, Нэзакъуэ, дакъэм яхурт, пашэм яхурт.

- Емыкъуф хъунт!

- Екъуф-емыкъуфми, уэ зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, зэ екъуамэ, унащхьэм дрилъэфейрт пхъэIэщэр.

- Унэ лъахъшэ хъунт!

- Лъахъшэ-мылъахъшэми, уэ зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, удэплъеямэ, уи пыIэр щхьэрыхурт.

- ПыIэ чэнж хъунт!

- Чэнж-мычэнжми, зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, къепкъухамэ, жьэпкъыпэм къэсырт.

- Жьэпкъыпэ кIэщI хъунт!

- КIэщI-мыкIэщIми, зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, махуэ псокIэ ебупсэхт.

- Сэ дзагуэ хъунт, Къуиижь ЦIыкIy!

- Дзагуэ-мыдзагуэми дегъэплъ, Нэзакъуэ, зэ еIэгъуэм мы уи кIэр къыпигъэщыни! - жиIэщ аби, Къуиижь ЦIыкIy и сэр къыщри­хым, шейтIаныжь цIыкIyp Iущтри, щIэпхъуэжащ, жи.

 


Поделиться с друзьями:

История развития пистолетов-пулеметов: Предпосылкой для возникновения пистолетов-пулеметов послужила давняя тенденция тяготения винтовок...

Индивидуальные очистные сооружения: К классу индивидуальных очистных сооружений относят сооружения, пропускная способность которых...

Особенности сооружения опор в сложных условиях: Сооружение ВЛ в районах с суровыми климатическими и тяжелыми геологическими условиями...

Наброски и зарисовки растений, плодов, цветов: Освоить конструктивное построение структуры дерева через зарисовки отдельных деревьев, группы деревьев...



© cyberpedia.su 2017-2024 - Не является автором материалов. Исключительное право сохранено за автором текста.
Если вы не хотите, чтобы данный материал был у нас на сайте, перейдите по ссылке: Нарушение авторских прав. Мы поможем в написании вашей работы!

0.045 с.