Индивидуальные и групповые автопоилки: для животных. Схемы и конструкции...
Опора деревянной одностоечной и способы укрепление угловых опор: Опоры ВЛ - конструкции, предназначенные для поддерживания проводов на необходимой высоте над землей, водой...
Топ:
Техника безопасности при работе на пароконвектомате: К обслуживанию пароконвектомата допускаются лица, прошедшие технический минимум по эксплуатации оборудования...
Выпускная квалификационная работа: Основная часть ВКР, как правило, состоит из двух-трех глав, каждая из которых, в свою очередь...
Интересное:
Подходы к решению темы фильма: Существует три основных типа исторического фильма, имеющих между собой много общего...
Отражение на счетах бухгалтерского учета процесса приобретения: Процесс заготовления представляет систему экономических событий, включающих приобретение организацией у поставщиков сырья...
Аура как энергетическое поле: многослойную ауру человека можно представить себе подобным...
Дисциплины:
2017-06-02 | 839 |
5.00
из
|
Заказать работу |
|
|
Еуэрэ-еуэрэт, жи: зы къуажэ гуэрым зы лIыжь цIыкIу дэст, жеIэ лIэжьэн и жагъуэрэ лъэIуэн и щIасэу. Пшэдджыжь гуэрым и лъэIуэн къыщыхьэри, зы къэп гъуэжьыжь иIэти, ар къищтэщ аби, и дамэм еупцIэкIауэ ежьащ. КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, зы щхьэмыж цIыкIy хуэзэри, ебакъуэщ аби, ежьэжащ. АрщхьэкIэ имыкIуIауэ кыIъэзэжащ: «Iay, тумэн жыпIэми кIэпIейкIэ защIэу зэхэлъкъэ: мыp зы кIэпIейкIэу ежьэу тумэн ирикъупэнуми сщIэркъыми!» - жиIэщ аби, щхьэмыж закъуэр и къэпым ирилъхьэри ежьэжащ.
КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, къуажэ гуэрым носри япэ зыхуэзэ пщIантIэм дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри:
- Ярэби, - жи, - сыфакъырэщ: къызэфтIами фи псапэщи, сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.
Неблагъэ къыщыжраIэм и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри щIохьэ. А унагъуэм зы адакъэ плъыжьыжь яIэт, и лъэджажэхэр гуахъуэбжьэ хуэдиз хъууи, абы къегъэунэхури щхьэмыж закъуэр eyIy.
ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и щхьэмыж закъуэр адакъэ плъыжьым иуIуу щилъагъукIэ, ящохьэ:
- EI, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыжыр фи адакъ ишхащ: е си щхьэмыжыр къызэфтыж, е фи адэкъэжьыр къызэфт жеIэри.
- Iay, уи щхьэмыжыр дэнэ къитхыжын, ди адакъэжьым мыгъу душх! - жаIэри кърат.
- Iыxьы, кIэпIейкIэр сом фIыцIэ хъуа хуэдэщ иджы! - жеIэри адакъэ плъыжьыжьыр, и лъэджажэжьхэр пIийуэ, къэп гъуэжьыжьым иредзэри и щIыбыIм едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.
КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, нэгъуэщI зы пщIантIи дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри:
- Ярэби, - жи, - сыфакъырэщ: къызэфтIами, фи псапэщ, сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.
Неблагъэ къыщыжраIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри щIохьэ. А унагъуэм зы мэлгъашхэ яIэт, жеIэ, къащхъуэ хъужарэ и кIапэжьым шэрхъитI щIэпхауи, къэп гъуэжьыжьыр хъейуэ щилъагъум тепкIэщ аби, адакъэжьыр ипIытIащ.
ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и адакъэжьыр мэлгъашхэм ипIытIауэ тету щилъагъукIэ, ящохьэ:
|
- EI си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэр фи мэлгъашхэм иукIащ: е си адакъэ плъыжьыжьыр къызэфтыж, е фи мэлгъашхэ къащхъуэр къызэфт! - жеIэри.
- Iay, уи адакъэжьыр дэнэ къитхыжын, ди мэл къащхъуэм мыгъуэ душх! - жаIэри кърат.
- Iыхьы, сом фIыцIэр сом ирикъуа хуэдэщ иджы! - жеIэри, мэлгъашхэм и шэрхъитIри къыдэкIуэу къэп гъуэжьыжрым къредзэри, и щIыбым едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.
КIуэм-лъэм, кIуэм лъэурэ, еша хъунти, нэгъуэщI зы пщIантIи дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри:
- Ярэби, - жи, - сыфакъырэщ: къызэфтIами, фи псапэщ сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.
Неблагъэ къыщыжраIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри, щIохьэ. А унагъуэм зы выгъашхэ сырыхужь яIэт жеIэ нэ плъыжьыжь хъужауи, абы къэп гъуэжьыжьыр зеуэзелъэу щилъагъум, и бжьэ къурашэхэмкIэ епыджри, мэлгъашхэр иукIащ.
ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и мэлгъашхэр вы сырыхужьым иукIауэ и бжьакъуэм фIэлъу щилъагъукIэ ящохьэ:
- ЕIым-еIыж, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэ - си мэлгъашхэ, си мэлгъашхэр фи выгъашхэм иукIащ: е си мэлгъашхэр къызэфтыж, е фи сырыхужьыр къызэфт- жеIэри.
- Iay, уи мэл къащхъуэр дэнэ къитхыжын, ди выгъашхэм мыгъуэ душх! - жаIэри кърат.
- Iыхьы, сомыжьыр щыкIэ бэгъуа хуэдэщ иджы - жеIэри выгъашхэм и бжьэ къурашэхэр къыпхыпIиикIыу къэп гъуэжьыжьым къредзэри, и щIыбымкIэ едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.
КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, еша хъунти, зы пщIантIэ нэхъ благъэ дохьэ, хьэ дэлъкъым жеIэри - хьэм Iейуэ щышынэ хъунт лIыжь цIыкIур.
- Ярэби, - жеIэ, - сыфакъырэщ: къызэфтIамэ, фи псапэщ, сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.
Неблагъэ къыщыжраIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри, щIохьэ. ЩIалэжь цIыкIухэр джэгуурэ къэпыщхьэр ятIатэ, вы сырыхужьыр къожри зэбгреху. А унагъуэм нысащIэ дахэ яIэти, абы псы къихьу пщIантIэм къыщыдыхьэжым, мо вы губжьар епыджыну жьэхолъадэ. НысащIэри къэрабгъэ гуэр хъунтэкъыми и пэгунитIыр егъэув аби, пхъэхьымкIэ выгъашхэм и натIэм къоуэ сырыхужьыр къытохуэри псэхэлIэ мэхъу.
|
ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, и выгъашхэр нысащIэ дахэм IэщIэукIауэ щилъагъукIэ, ящохьэ:
- ЕIым-еIыж, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэ - си мэлгъашхэ, си мэлгъашхэ - си выгъашхэ си выгъашхэр фи нысащIэм къиукIащ: е си выгъашхэр къызэфтыж е фи нысащIэр къызэфт! - жеIэри.
- Iay, уи сырыхужьыр дэнэ къитхыжын, ди нысащIэ дахэм мыгъуэ душх! - жаIэри кърат.
- Iыхьы, сомыжьищыр тумэным щIигъуакъэ иджы! - жеIэри, нысащIэ дахэм и щхьэц ухуэнар гъуанэм къилэлу, къэп гъуэжьыжьым къредзэри, и щIыбым едзэкIауэ йожьэж лIыжь цIыкIур.
КIуэм-лъэм, кIуэм-лъэурэ, еша хъунти, хьэ зэрыдэлъым гу лъимытэу, зы пщIантIэ гуэрым дохьэ:
- Ярэби, - жеIэ, - сыфакъырэщ: къызэфтIами фи псапэщ, сывгъэшхIами, берычэт бесынщ.
Неблагъэ щыжаIэкIэ, и къэп гъуэжьыжьыр бжэIупэм къыIуенэри, щIохьэ. А унагъуэм я нанэм хьэлIамэ хидзэрти, мэжэлIа
цIыкIухэр елъэIурт, жи:
- КхъыIэ, нанэ, зы хьэцIывынэ схухэдзэ! КхъыIэ, сэри зы схухэдзэ! – жаIэурэ.
- НысащIэ дахэри мэжэлIа хъунти, хъуапсэри лъэIуащ, жи:
- КхъыIэ, нанэ, сэр и зы хьэцIывынэ схухэдзэ! - жиIэри. Нанэм ар щызэхихым, гъэщIэгъуэн щыхъущ аби, къыщIэкIри къэп гъуэжьыжьым и щхьэр итIэтащ. НысащIэри къиплъмэ - нанэм и пхъу нэхъыжь нэгъабэ итарат!
- А си хъыджэбз цIыкIу мыгъуэ, хэт и бзаджэнаджэ уэ мы къэпыжьым уизыгъэтIысхьар? я- жеIэри нанэр зокуэфэуэж.
- А дадэжь цIыкIум и выгъашхэр къызэпыджыну къыщыжэм, пхъэхькIэ и натIэгум сеуэри сыукIати, си тхьэмадэжьым ныщыхьэри сыкъытрихащ.
- Алыхь, апхуэмыдэ дадэжь цIыкIу сэ уэ узыхуэзгъэфIар, накIуэ модэ! - жиIэщ нанэми, и пхъур игъэпщкIури, абы и пIэкIэ, къэп гъуэжьыжьым я хьэ къарэжьыр иригъэтIысхьащ.
ЛIыжь цIыкIур цIымбыкъыу машхэри къыщIокIыж, нысащIэм зыри къыщыщIа хуэдэтэкъыми, къэпыщхьэр еубыд аби, и щIыбым иредзэжри къожьэж. КъокIуэ-къолъэ, къокIуэ-къолъэ. Хьэ къарэжьыр къэпым къопIэстхъ, лIыжь цIыкIум нэхъ хуабжь зыкъещI, къокIуэ-къолъэ, къокIуэ-къолъэ. Хьэ къарэжьыp аргуэру къэпым къопIэстхъ, лIыжь цIыкIур къоущ, къожэ-къолъэ, къожэ-къолъэ. Хьэ къарэжьыр аргуэру къэпым къопIэстхъ.
- Мыр сыту нысащIэ мызагъэ! - жеIэри, лIыжь цIыкIум къэпыр сакъыурэ кърегъэувэх.
ЕпIэщIэкIыу къэпыщхьэр етIатэри, щиплъэкIэ, хьэ къарэжьыр къопхъуэ, лIыжь цIыкIум и пэр печ аби, щIопхъуэж. ЛIыжь цIыкIур допхъуейри, и пэр щимыгъуэтыжкIэ, мэкIий:
|
- Уэиихь, си щхьэмыж - си щхьэмыж, си щхьэмыж - си адакъэ, си адакъэ - си мэлгъашхэ, си мэлгъашхэ - си выгъашхэ, си выгъашхэ - си нысащIэ, си нысащIэ - хьэ къарэжь, хьэ къарэжьым си пэжь мыгъуэр нехьри нокIуэж!- жеIэри къыкIэлъыщIопхъуэ.
Хьэ къарэжьри мажэ, лIыжь цIыкIури мажэ, хьэ къарэжьри мажэ, лIыжь цIыкIури кIэлъожэ; уплъамэ, умылъагъуж хъуауэ кIэлъожэ; нобэми мажэ, ныжэбэми кIэлъожэ...
ФЫЗ ИНАТЫР ЗЭРЫЩIАЛЪХЬАР
Еуэрэ-еуэрэт, жи, алыхьым и нэфI зыщымыхуа къуажэ гуэрым зылIрэ зы фызрэ дэст зэлIзэфызу. Сыт и лъэныкъуэкIи дагъуэншэт, жеIэ, лIыри фызри, ауэ лIыр инатт, фызыр нэхъ инатыжт: лIым и Iэпэр вым хуишийрэ «мор выщ», - жиIамэ, фызым и щхьэр игъэкIэрахъуэрти, «алыхь, мыв, шыщ мыхъумэ!» - жиIэрти къэувт; лIым «мэкъуауэгъуэ хъуащ», - жиIамэ, фызым и лъэдакъэпитIыр фIигъанэрт: «нартыху къыдэчыжыгъуэ хъуащ», - жиIэрт; «уэшхыр къожэх», - жиIамэ, «уэшхыр дожей», - жимыIэнкIэ Iэмал иIэтэкъым. ЛIым пэж жиIэрти, икIуэт имыIэу тетынут, фызым ар пцIыуэ къыщIигъэкIын хуейт.
Арати, махуэхэм ящыщу зы махуэ гуэрым лIыр плъэри, я хьэблэ гупэмкIэ къыщыт дыгъэмыхъуэшхуэмкIэ и кIэр илъэфу зы бажэжь цIыкIу ежэкIыу къилъэгъуащ. Къыщилъагъум ехъуэпсащ;
-EI, бетэмал, - жиIэри, - си фочыр хьэхуу стащ, армыхъумэ мо бажэ цыпэплъыр къыпхуэзукIатэкъэ; пщампIапхъэ дэгъуэ лхуэхъунт!
Фызыр плъэри, IугyщIэ ищIащ:
- ТхьэкIумэкIыхь пщампIэт иджы сымылъагъужу къэнэжар! - жиIэри.
- Е унэ махуэ хъун, уи нэм илъагъукъэ; тхьэкIумэкIыхькъым ар, бажэ цыпэплъщ! - жи лIым.
- Алыхь, мыбажэ цыпэплъ, тхьэкIумэкIыхь гъуабжэщ мыхъумэ; набгъэ дыдэ ухъуаи, ТхьэмыщкIэ! - жи фызым.
- А зиунагъуэрэ, умыкъаплъэнэфмэ, щхьэ умылъагъурэ; месри, и кIэр илъэфу йожэкIри!
- Азалыхь, зы кIэ гуэри пымыт икIи тхьэкIумэкIыхьым, и тхьэкIумэр си Iэдийм хуэдиз хъууэ!
- Бажэщ!
- ТхьэкIумэкIыхьщ!
Абы фIэкI хэмылъу, ар зэпаубыдщ аби, лIыр къэгубжьри, и фызыр хьэ къукIэу икъуащ:
- Сэ хьо жысIэмэ, уэ мыжь жоIэ, сэ уэв жысIэмэ, уэ но жоIэ! - жиIэри.
Фызым зигъэгусэри, гъуэлъащ:
- ДяпэкIэ сыпхуэпщэфIэнукъым, сыпхуэжьыщIэнукъым, унагъуэри зесхьэнукъым, - жи. - Сэ жысIэм укъытемыхьэмэ, сылIэм и гъунэщ!
МазэкIэ холъ фызыр, мазитIкIэ холъ, мазищкIэ холъ. Хьэблэ фызхэр щIэупщIакIуэ къыхуокIуэ, благъэ фызхэм шхын щIэщыгъуэ къыхуахь. Езыми и фIэщ хъужауэ хэлъщ, Iыхьсыхь жеIэри. Къуажэри жылэри хузэблокI. И лIыр пэплъэурэ ешри, елъэIуащ:
|
- Тхьэм щхьэкIэ, умыделэу къэтэджыж! - жери. - УмыбэмпIэгъуэ, унагъуэ Iуэхум и ужь ихьэж, дызэпымыхупэ щIыкIэ!
-ДыгъэмыхъуэмкIэ ежэкIар тхьэкIумэкIыхь гъуабжэжь цIыкIущ жыпIэмэ, сыкъэтэджыжынт!
- Уэлэхьэ, ЖызмыIэн!
- ЖумыIэныр сылIэм и гъунэщ!
Щымыхъужыххэм, лIыр щхьэщоувэри: фызым жреIэ:
- Укъэмытэджыжмэ, уэлэхьэ, лIащ жысIэнщ, жэмыхьэтыр зэхуэсшэсынщи, ущIезгъэлъхьэнмэ! - жери.
- Тхьэ, сыарэзыкIэ: сэ жысIэр щыжумыIэкIэ, ухуейми, сыщIегъалъхьэ! - жи фыз инатым.
А хьэблэм дэст, жи, хьэдэгъэпскIыу зы фызыжь цIыкIуи, лIыр макIуэ абы деж. МакIуэри, егъэIущ фызыжь цIыкIур:
- Фызыжь цIыкIуу фызыжь цIыкIу! Ди Iуэху зыIутыр мыращи, думыIуатэу, накIуи, си фызыр гъэпскI, хьэдэ бгъэлскI хуэдэу. И пщIэр тIууащIэу уэстынщ.
Фызыжь цIыкIу зыхуейр апхуэдэтэкъэ! И уасэмкIэ зэгурыIуащ, къакIуэри хьэдэ гъэпскIыкIэкIэ фызыр игъэпскIащ. ЛIым щхьэкIуэ хигъыхьэри и щхьэгъусэр зэрылIамкIэ жэмыхьэтым хъыбар яригъэщIащ. Арати, дыуэщIыр къызэхуос. Фыз инатыр щIалъхьэну хьэблэ лIыжьыр и ужь итщ. Фызым деур хуащI, къыщIахри кхъаблэм тралъхьэ.
ЛIыр ефэндым бгъэдохьэри, жреIэ;
- Мы дунейм ехыжа тхьэмыщкIэм уэсятищ къысхуищIащ, и хьэдэр щIалъхьэн и пэкIэ згъэзэщIэнуи, хуит сыщI япэрей уэсятым и ужь сихьэну, - жери.
Хуит зыкърегъэщI аби, лIыр хьэдэ нэпцIым щхьэщотIысхьэ;
- Кхъаблэм утралъхьащ, насыпыншэ, иджыпсту удахынущ, жреIэ. - Сэри сумыгъэунэхъу, уэри зумыгъэкIуэдыж; бажэ цыпэплът жыIи, мы Iуэхур дыгъэух!
- Куэду фIыщ, сыдахмэ! - жи модрей инатым. - Уунэхъуну ухуэмеймэ, тхьэкIумэкIыхь гъуабжэт жыIи, пыкI!
ЗэгурыIуакъым. Арати, кхъаблэр къаIэтри хьэдэ нэпцIыр дах.
Кхъэм дыхьа нэужь, лIыр арrуэру ефындым йолъэIу:
- Жэназыр зэфIэкIыху, мы тхьэмыщкIэм и уэсят етIуанэр згъэзэщIэну хуит сыщI, - жери.
Хуит зыкърегъэщI аби, хьэдэ нэпцIым щхьэщотIысхьэри аргуэру йоIущащэ:
- Кхъэм укъахьащ, насыпыншэ, жэназы ящI, иджыпсту ущIалъхьэнущ, - жи. - КхъыIэ, сынолъэIу, сэри фызыншэ сумыщI, уэри мы щIы фIыцIэм зыщIумыгъэкIуадэ: и кIэр илъэфу бажэ цыпэплът жыIи, мы Iуэхум кIэ едгъэт!
- КIагуэ хъужауэ тхьэкIумэкIыхь гъуабжэт жыIи, лыкI, ухуеймэ! - жи мо фыз инатым.
Фызыр мащэм ирахьэхри лыхьым щIалъхьэ. ЛIыр ефэндым бгъэдохьэри йолъэIу;
- Алыхьым и нэфI зыщыхуа, - жи, - мы дунейм ехыжа тхьэмыщкIэм и уэсят ещанэр згъэзэщIэну Iизын къызэт!
Iизын къыIех аби, мащэм йох, фызым и тхьэкIумэм йохъуцацэ:
- Лыхьым ущIэлъщ, насыпыншэ, иджьшсту къылтратхъуэнущ, - жреIэ. - КхъыIэ, тхьэр узогъэлъэIу, фызыншэ иби сомыщI, мы щIы фIыцIэм уэри зыщIумыгъэлIыхьыж: бажэт жыIэ закъуи, Iуэхур зэфIэкIащ!
- Ибэ ухъуну ухуэмеймэ, и тхьэкIумитIыр Iэдий хуэдизу тхьэкIумэкIыхь гъуабжэт жыIи, ух!
ЛIым фыз инатыр къыщыхуэмыгъэшым, гузэвапэри ефэндыми жэмыхьэтми захуигъазэри Iуэхум и пэжыпIэр яжриIащ:
|
- Мы бзылъхугъэр и инатагъым къыхэкIкIэ псэууэ щIэлъхьа мэхъу, - жиIэри. - Бажэ цыпэплъым щхьэкIэ тхьэкIумэкIыхь гъуабжэт жумыIауэ мы мащэм сыникIыжынукъым, жи.
Ефэндыр гупсысэри:
- Феуэ, тефтхъуэ! - жиIащ, жи. - Кхъэм яхь къахьыжрэ?
Фыз инатыр апхуэдэу щIалъхьэри цIыхур зэбгрыкIыжащ. Илъэс дэкIри лIым фыз къишэжащ, жи. ЛIым и Iэпэр вым хуишийрэ: «Мор выщ», - жиIамэ, фызым и щхьэр егъэкIэрахъуэри, «Тхьэ, мыв, шыщ мыхъумэ!» - жи. Мис апхуэдэу матхъэ-машхэри Бахъсэн къуажэкIэм деж щысщ; уи фIэщ мыхъумэ, кIуэи, плъэ!
ХЭТ НЭХЪ ЖЬЭРЫIЭЗЭ?
Еуэрэ-еуэрэт, жи: Къуиижь ЦIыкIy мэкъуауэ здэкIуэм, зы шейтIаныжь цIыкIy къуажэбгъум къыщыпотIыс, къэзгъэувыIэнщи, зэгуэзгъэпынщ жыхуиIэу. Къуиижь ЦIыкIy щынэсым, къыпожьэ:
- КъакIуэ, къакIуэ, Къуиижь ЦIыкIy! - жери.
- Щыс, щыс, Нэзакъуэ!
- Уи щIакIуэжьыр гъуанибли, Къуиижь ЦIыкIy!
- Чыныпиблым пхрокI, Нэзакъуэ.
- Сыту ущабэрыкIуэ-тIэ, Къуиижь ЦIыкIy!
- Ди къуажэжь зекIуэкIэщ, Нэзакъуэ.
- Мы узытесри сыту шыжь ЦIыкIy!
- ЦIыкIу-мыцIыкIуми, уэ къащIэ, Нэзакъуэ, Урыхужь и ныбэм къыщIэмыуэу йокI.
- И чэнжыпIэ хъунт!
- Чэнж-мычэнжми, уз къащIэ, Нэзакъуэ, пщэлджыжьым мывэ хэбдзамэ, и кIокъу макъыр ахъшэмым зэхэпх къудейщ.
- Махуэ кIэщI хъунт!
- КIэщI-мыкIэщIми, уэ къащIэ, Нэзакъуэ, псэфу дэкIа жзмыр танэ щIэсу къыдыхьэжырт.
- Мылъхуэс хъунт!
- Мылъхуэс-мымылъхуэсми, уэ къащIэ, Нэзакъуэ, дакъэм яхурт, пашэм яхурт.
- Емыкъуф хъунт!
- Екъуф-емыкъуфми, уэ зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, зэ екъуамэ, унащхьэм дрилъэфейрт пхъэIэщэр.
- Унэ лъахъшэ хъунт!
- Лъахъшэ-мылъахъшэми, уэ зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, удэплъеямэ, уи пыIэр щхьэрыхурт.
- ПыIэ чэнж хъунт!
- Чэнж-мычэнжми, зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, къепкъухамэ, жьэпкъыпэм къэсырт.
- Жьэпкъыпэ кIэщI хъунт!
- КIэщI-мыкIэщIми, зэхэгъэкI, Нэзакъуэ, махуэ псокIэ ебупсэхт.
- Сэ дзагуэ хъунт, Къуиижь ЦIыкIy!
- Дзагуэ-мыдзагуэми дегъэплъ, Нэзакъуэ, зэ еIэгъуэм мы уи кIэр къыпигъэщыни! - жиIэщ аби, Къуиижь ЦIыкIy и сэр къыщрихым, шейтIаныжь цIыкIyp Iущтри, щIэпхъуэжащ, жи.
|
|
История развития пистолетов-пулеметов: Предпосылкой для возникновения пистолетов-пулеметов послужила давняя тенденция тяготения винтовок...
Индивидуальные очистные сооружения: К классу индивидуальных очистных сооружений относят сооружения, пропускная способность которых...
Особенности сооружения опор в сложных условиях: Сооружение ВЛ в районах с суровыми климатическими и тяжелыми геологическими условиями...
Наброски и зарисовки растений, плодов, цветов: Освоить конструктивное построение структуры дерева через зарисовки отдельных деревьев, группы деревьев...
© cyberpedia.su 2017-2024 - Не является автором материалов. Исключительное право сохранено за автором текста.
Если вы не хотите, чтобы данный материал был у нас на сайте, перейдите по ссылке: Нарушение авторских прав. Мы поможем в написании вашей работы!