Дыгъужьыжьымрэ чыцi цiыкiуищымрэ — КиберПедия 

Типы сооружений для обработки осадков: Септиками называются сооружения, в которых одновременно происходят осветление сточной жидкости...

История создания датчика движения: Первый прибор для обнаружения движения был изобретен немецким физиком Генрихом Герцем...

Дыгъужьыжьымрэ чыцi цiыкiуищымрэ

2017-06-02 657
Дыгъужьыжьымрэ чыцi цiыкiуищымрэ 0.00 из 5.00 0 оценок
Заказать работу

Еуэри, жеIэ, зы Бжэныжь псэут, чыцI цIыкIуищ щIэсу­ - я нэхъыжьыр НатIэхуу, я курытыр Лъакъуэхуу, я нэхъыщIэр Къуэлэну. Абыхэм я унэр Iуащхьэныкъуэ лъапэ щIэтт, гъэмахуэм жьауэрэ жьыщIэхуу, щIымахуэм хуабэрэ быдапIэу. Бжэныжьыр пщэдджыжь къэскIэ Ипщэ Банэ кIуэрти, ехъурт-ешхэрт, ехъурт­ешхэрт; пщыхьэщхьэ зэрыхъуу, шэ пIапIур и шхуэлым изу къихьырти, къэкIуэжырт аби, и фIалъэ ижьымкIэ бжэм къытеуIуэрт «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» - жиIэу. Ар зэрызэхахыу чыцI цIыкIуищыр бжэм къыбгъэдэлъадэрт: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIуэрэ. ИтIанэ Бжэныжьым и макъым зригъэлъэщIырти, къаджэрт:

Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,

ПIапIу къому къыфхуихьащ,

Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жиIэурэ.

Ар зэрызэхахыу, чыцI цIыкIухэм бжэр Iуахырти, я анэр щIагъэхьэжырт - арыншауэ бжэр Iуахынутэкъым.

Псом япэ НатIэху и ныбэм из хъуху шэр ирикъухырт, абы и ужькIэ Лъакъуэху зигъэнщIыхукIэ и анэм щIэфырти, итIанэ къэнэжар Къуэлэн ирифыжырт - шэм и нэхъ IэфIу шэтIэгъуэблыр арат зылъысыр. Абы и ужькIэ псори гъуэлъыжырти псысэ жаIэурэ жеижырт.

Зы махуэ гуэрым а бынунэм я псэукIэм гу лъетэ Дыгъужьыжьми чыцI цIыкIуищыр ишхыну мурад ещI. Нэху къокIри, Бжэныжьыр зэрыщIэкIыу, Дыгъужьыжьыр къосри бжэм къытоуIуэ, «тIыкъ-т!ыкъ-тIыкъ!» - жиIэу. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэ­рогъэкIии: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьыр и макъ гъумыжьымкIэ маджэ:

Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,

ПIапIу къому къыфхуихьащ.

Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.

ЧыцI цIыкIухэм дыгъужьыр и макъымкIэ къацIыхури бжэр хуIуахыркъым:

- Уэ уи макъыр гъумыжьщ, ди нанэ и макъыр макъ псыгъуэщ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь. КIуэж мэзым! - жаIэри.

Дыгъужьыжьыр щIопхъуэри ГъукIэжьым деж мажэ:

- Ей ГъукIэжь, ГъукIэжь!

- Сыт ухуей, Дыгъужьыжь?

- Мы си макъыр псыгъуэ схуэщI.

- КIытелъхьэ мыдэ сыджым! - жеIэри, дыгъужьым и макъыр сыджым трырегъалъхьэ; уадэшхуэкIэ еуэм, уадэ цIыкIукIэ теуIуэжу­рэ псыгъуэ хуещI аби, къеутIыпщыж. Дыгъужьыр - цIытхъытхъ!­ - щIопхъуэри чыцI цIыкIухэм я деж мэкIуэж, «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» жиIэу бжэм тоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар. Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэщIри, макъ псыгъуэкIэ маджэ:

Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,

ПIапIу къому къыфхуихьащ.

Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.

ЧыцI цIыкIухэм дыгъужьыр аргуэру и макъымкIэ къацIыхури бжэр хуIуахакъым:

- Уэ уи макъыр макъыжьщ, ди нанэ и макъыр макъ цIущ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь. КIуэж мэзым! - жаIэри.

Дыгъужьыжьыр щIопхъуэри аргуэру ГъукIэжьым дежмакIуэ:

- Ей ГъукIэжь, ГъукIэжь!

- Сыт ухуей, Дыгъужьыжь?

- Си макъыр схуэгъэцIу.

ГъукIэжьым пшахъуашхэ къещтэри, Дыгъужьыжьым и макъыр фIыуэ хуегъэцIу. Дыгъужьыжьыр - цIытхъытхъ! - къыщIоцIывэри Бжэныжьым и унэм къокIуэж, «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» жиIэу бжэм къытоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэ­щIри макъ цIукIэ маджэ:

Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,

ПIапIу къому къыфхуихьащ.

Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.

ЧыцI цIыкIухэм макъыр зэхэзещхъуэн ящI: Лъакъуэху нанэщ, жи, къаджэр; НатIэху нанэкъым, жи; Къуэлэн бжэр Iуихыну щыIэбэм, игу къэкIщ аби, жриIащ:

- Уэ унанэр пэжмэ, уи Iэбэр щхьэгъубжэмкIэ къыдэгъэжи, дыгъэлъагъут! - жиIэри.

Дыгъужьыжьым и Iэжьыр щхьэгъубжэмкIэ къыдигъэжмэ - ­фIыцIэжьт.

- Дэ ди нанэм и Iэбэр къабзабзэщ, уэ уи Iэбэжьыр фIеижьщ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь. КIуэж мэзым! - жаIэри чыцI цIыкIухэр хуилъащ Дыгъужьыжьым.

Дыгъужьыжьыр щIэцIывэри, Урыхужь кIуэщ аби, и Iэхэр пшахъуэрэ псыкIэ итхьэщIри къигъэзэжащ: «ТIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» жиIэу бжэм къытоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэщIри аргуэру макъ цIукIэ маджэ:

Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,

ПIапIу къому къыфхуихьащ.

Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.

ЧыцI цIыкIухэр шынащи, xyIyaxын ядэркъым:

Уэ унанэр пэжмэ, уи Iэбэр щхьэгъубжьмкIэ къыдэгъэжи, дыгъэлъагъут! - жаIэри. Дыгъужьыжьым и Iэжьыр щхьэгъубжэм­кIэ къыдигъэжмэ - гъуабжэжьт.

- Дэ ди нанэм и Iэбэр хужьыбзэщ, уи Iэбэжьыр гъуабжэжьщ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь.

Дыгъужьыжьыр щIопхъуэри Удыжьым деж макIуэ:

- Ей Удыжь, Удыжь!

- Сыт ухуей, Дыгъужьыжь?

- Мы си Iэ гъуабжэжьхэр уэс чэсей схуэщI!

Удыжьым хужьыбзэу Iэпыхъ IэлъитI иIэти, Дыгъужьыжьым къыIэритIагъэри къиутIыпщыжащ. Дыгъужьыжьыр - цIыт­хъытхъ! - къыщIоцIыпхъуэри, Бжэныжьым и унэм къокIуэж аби, «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» - жиIэу бжэм къытоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэщIри аргуэру макъ цIукIэ маджэ:

Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,

ПIапIу къому къыфхуихьащ.

Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.

АрщхьэкIэ Iущ хъуа чыцIхэм xyIyaxын ядэркъым: - Уэ унанэр пэжмэ, уи Iэбэр щхьэгъубжэмкIэ къыдэгъэжи, дыгъэлъагъут! - жаIэри.

Дыгъужьыжьым Iэлъэ хужьыбзэхэр Iэрыгъыу и Iэхэр щхьэгъу­бжэмкIэ дегъэж. ЧыцI цIыкIухэр абы къегъапцIэри, «ди нанэжьыр къэкIуэжащ, пIапIу къому къытхуихьащ» жаIэр аби, бжэр Iyax. Дыгъужьыжьыр зыхуеиххэрати, къыщIолъадэр аби, «хьэп!» жеIэри, НатIэху зыIуредзэр аби, «хумпI!» жиIэу ирегъэлъэтэх; аргуэру «хьэп!» жеIэри, Лъакъуэху зыIуредзэр аби, «хумпI!» жиIэу ирегъэ­лъэтэх. Къуэлэн цIыкIу ар щилъагъукIэ, хьэкум йопщхьэри зрегъапщкIуэ. Дыгъужьыжьым зеплъыхь-зыкъеплъыхьри, нэгъуэщI зыIуридзэн щимылъагъукIэ, щIокIыжри мэзым егъэзэж. И хьэны­бэжьым из хъуати, и гъуэм йопщхьэжри, пырхъыу мэжеиж...

Пщыхьэщхьэ хъури Бжэныжьыр къэсыжмэ, и унэбжэр Iугъэзэ­щIыкIарэ и бын цIыкIухэр щIэмысыжу... хьэкъущыкъухэр зэхэкъу­тарэ Iэнэри шэнтхэри уфэрэкIауэ... Бжэныжьым къыгурыIуащ къэхъуар - къыгурымыIуапIэр иIэт! ТIысри гъащ, бжащ Бжэ­ныжьыр:

- Сытусыжьыщхьэ мыгъуэжьт сэ! Сыту Iейуэ сыунэхъужа сэ! Дэнэ мыгъуэм укъисхыжыну, си НатIэху цIыкIу? Дэнэ гущэм укъисхыжыну, си Лъакъуэху цIыкIу? Дэнэ, дэнэ укъисхыжыну, си Къуэлэн цIыкIу?

И анэр къеджэу щызэхихым, Къуэлэн цIыкIу, хьэкум къипщыж­ри, Бжэныжьым къыбгъэдэлъэдэжащ:

- Сымис, нанэ, сымис! - жиIэри.

Бжэныжьыр къэгуфIэжщ, и кIасэ цIыкIур къипхъуатэри IэплIэ хуищIащ, ба хуищIащ.

- Дэнэ щыIэ НатIэху?

- Дыгъужьыжьым зыIуридзащ.

- Дэнэ щыIэ Лъакъуэху?

- Дыгъужьыжьым зыIуридзащ.

- Хъункъэ-тIэ, сэ абы хуэфащэ сыхъункъэ, - жеIэ Бжэныжьми, и жыр лэныстэр къыздещтэ, Къуэлэн цIыкIу и Iэр еубыдыжри, мэзым макIуэ. Лъыхъуэм-даIуэм, лъыхъуэм-даIуэурэ, пырхъ макъы­мкIэ Дыгъужьыжьым и гъуэр къагъуэт. Бжэныжьыр абы йопщхьэ, жыр лэныстэмкIэ Дыгъужьыжьым и ныбэр зэгуегъэж аби, йоIэбэри НатIэху кърехыж, кIэлъоIэбэри Лъакъуэху кърехыж. Абыхэм я пIэкIэ мывэ-джей, чырбыш ныкъуэжь, абджыжь къутахуэ из хъуху дыгъужь ныбэм ирелъхьэри фэдэнкIэ зэгуедэж. Нэху къекIри, Дыгъужьыжьыр псы ефэну Урыхужь кIуэщ аби, зыщригъэзыхым, мывэджеихэр и щхьэм къилъадэри зыхуэмыIыгъыжу псым хэхуэри ихьащ.

Бжэныжьым и чыцIхэр къишэжауэ матхъэ-машхэри Iуащхьэны­къуэ лъапэ щIэсщ. Уи фIэщ мыхъумэ, кIуэи, плъэ!

 


Поделиться с друзьями:

Особенности сооружения опор в сложных условиях: Сооружение ВЛ в районах с суровыми климатическими и тяжелыми геологическими условиями...

Наброски и зарисовки растений, плодов, цветов: Освоить конструктивное построение структуры дерева через зарисовки отдельных деревьев, группы деревьев...

Индивидуальные и групповые автопоилки: для животных. Схемы и конструкции...

Биохимия спиртового брожения: Основу технологии получения пива составляет спиртовое брожение, - при котором сахар превращается...



© cyberpedia.su 2017-2024 - Не является автором материалов. Исключительное право сохранено за автором текста.
Если вы не хотите, чтобы данный материал был у нас на сайте, перейдите по ссылке: Нарушение авторских прав. Мы поможем в написании вашей работы!

0.018 с.