Типы сооружений для обработки осадков: Септиками называются сооружения, в которых одновременно происходят осветление сточной жидкости...
История создания датчика движения: Первый прибор для обнаружения движения был изобретен немецким физиком Генрихом Герцем...
Топ:
Определение места расположения распределительного центра: Фирма реализует продукцию на рынках сбыта и имеет постоянных поставщиков в разных регионах. Увеличение объема продаж...
Особенности труда и отдыха в условиях низких температур: К работам при низких температурах на открытом воздухе и в не отапливаемых помещениях допускаются лица не моложе 18 лет, прошедшие...
Когда производится ограждение поезда, остановившегося на перегоне: Во всех случаях немедленно должно быть ограждено место препятствия для движения поездов на смежном пути двухпутного...
Интересное:
Аура как энергетическое поле: многослойную ауру человека можно представить себе подобным...
Финансовый рынок и его значение в управлении денежными потоками на современном этапе: любому предприятию для расширения производства и увеличения прибыли нужны...
Мероприятия для защиты от морозного пучения грунтов: Инженерная защита от морозного (криогенного) пучения грунтов необходима для легких малоэтажных зданий и других сооружений...
Дисциплины:
2017-06-02 | 657 |
5.00
из
|
Заказать работу |
|
|
Еуэри, жеIэ, зы Бжэныжь псэут, чыцI цIыкIуищ щIэсу - я нэхъыжьыр НатIэхуу, я курытыр Лъакъуэхуу, я нэхъыщIэр Къуэлэну. Абыхэм я унэр Iуащхьэныкъуэ лъапэ щIэтт, гъэмахуэм жьауэрэ жьыщIэхуу, щIымахуэм хуабэрэ быдапIэу. Бжэныжьыр пщэдджыжь къэскIэ Ипщэ Банэ кIуэрти, ехъурт-ешхэрт, ехъуртешхэрт; пщыхьэщхьэ зэрыхъуу, шэ пIапIур и шхуэлым изу къихьырти, къэкIуэжырт аби, и фIалъэ ижьымкIэ бжэм къытеуIуэрт «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» - жиIэу. Ар зэрызэхахыу чыцI цIыкIуищыр бжэм къыбгъэдэлъадэрт: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIуэрэ. ИтIанэ Бжэныжьым и макъым зригъэлъэщIырти, къаджэрт:
Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,
ПIапIу къому къыфхуихьащ,
Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жиIэурэ.
Ар зэрызэхахыу, чыцI цIыкIухэм бжэр Iуахырти, я анэр щIагъэхьэжырт - арыншауэ бжэр Iуахынутэкъым.
Псом япэ НатIэху и ныбэм из хъуху шэр ирикъухырт, абы и ужькIэ Лъакъуэху зигъэнщIыхукIэ и анэм щIэфырти, итIанэ къэнэжар Къуэлэн ирифыжырт - шэм и нэхъ IэфIу шэтIэгъуэблыр арат зылъысыр. Абы и ужькIэ псори гъуэлъыжырти псысэ жаIэурэ жеижырт.
Зы махуэ гуэрым а бынунэм я псэукIэм гу лъетэ Дыгъужьыжьми чыцI цIыкIуищыр ишхыну мурад ещI. Нэху къокIри, Бжэныжьыр зэрыщIэкIыу, Дыгъужьыжьыр къосри бжэм къытоуIуэ, «тIыкъ-т!ыкъ-тIыкъ!» - жиIэу. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIии: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьыр и макъ гъумыжьымкIэ маджэ:
Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,
ПIапIу къому къыфхуихьащ.
Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.
ЧыцI цIыкIухэм дыгъужьыр и макъымкIэ къацIыхури бжэр хуIуахыркъым:
- Уэ уи макъыр гъумыжьщ, ди нанэ и макъыр макъ псыгъуэщ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь. КIуэж мэзым! - жаIэри.
Дыгъужьыжьыр щIопхъуэри ГъукIэжьым деж мажэ:
- Ей ГъукIэжь, ГъукIэжь!
- Сыт ухуей, Дыгъужьыжь?
|
- Мы си макъыр псыгъуэ схуэщI.
- КIытелъхьэ мыдэ сыджым! - жеIэри, дыгъужьым и макъыр сыджым трырегъалъхьэ; уадэшхуэкIэ еуэм, уадэ цIыкIукIэ теуIуэжурэ псыгъуэ хуещI аби, къеутIыпщыж. Дыгъужьыр - цIытхъытхъ! - щIопхъуэри чыцI цIыкIухэм я деж мэкIуэж, «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» жиIэу бжэм тоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар. Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэщIри, макъ псыгъуэкIэ маджэ:
Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,
ПIапIу къому къыфхуихьащ.
Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.
ЧыцI цIыкIухэм дыгъужьыр аргуэру и макъымкIэ къацIыхури бжэр хуIуахакъым:
- Уэ уи макъыр макъыжьщ, ди нанэ и макъыр макъ цIущ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь. КIуэж мэзым! - жаIэри.
Дыгъужьыжьыр щIопхъуэри аргуэру ГъукIэжьым дежмакIуэ:
- Ей ГъукIэжь, ГъукIэжь!
- Сыт ухуей, Дыгъужьыжь?
- Си макъыр схуэгъэцIу.
ГъукIэжьым пшахъуашхэ къещтэри, Дыгъужьыжьым и макъыр фIыуэ хуегъэцIу. Дыгъужьыжьыр - цIытхъытхъ! - къыщIоцIывэри Бжэныжьым и унэм къокIуэж, «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» жиIэу бжэм къытоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэщIри макъ цIукIэ маджэ:
Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,
ПIапIу къому къыфхуихьащ.
Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.
ЧыцI цIыкIухэм макъыр зэхэзещхъуэн ящI: Лъакъуэху нанэщ, жи, къаджэр; НатIэху нанэкъым, жи; Къуэлэн бжэр Iуихыну щыIэбэм, игу къэкIщ аби, жриIащ:
- Уэ унанэр пэжмэ, уи Iэбэр щхьэгъубжэмкIэ къыдэгъэжи, дыгъэлъагъут! - жиIэри.
Дыгъужьыжьым и Iэжьыр щхьэгъубжэмкIэ къыдигъэжмэ - фIыцIэжьт.
- Дэ ди нанэм и Iэбэр къабзабзэщ, уэ уи Iэбэжьыр фIеижьщ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь. КIуэж мэзым! - жаIэри чыцI цIыкIухэр хуилъащ Дыгъужьыжьым.
Дыгъужьыжьыр щIэцIывэри, Урыхужь кIуэщ аби, и Iэхэр пшахъуэрэ псыкIэ итхьэщIри къигъэзэжащ: «ТIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» жиIэу бжэм къытоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэщIри аргуэру макъ цIукIэ маджэ:
Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,
ПIапIу къому къыфхуихьащ.
|
Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.
ЧыцI цIыкIухэр шынащи, xyIyaxын ядэркъым:
Уэ унанэр пэжмэ, уи Iэбэр щхьэгъубжьмкIэ къыдэгъэжи, дыгъэлъагъут! - жаIэри. Дыгъужьыжьым и Iэжьыр щхьэгъубжэмкIэ къыдигъэжмэ - гъуабжэжьт.
- Дэ ди нанэм и Iэбэр хужьыбзэщ, уи Iэбэжьыр гъуабжэжьщ: укъыщIэдгъэхьэнукъым, Дыгъужьыжь.
Дыгъужьыжьыр щIопхъуэри Удыжьым деж макIуэ:
- Ей Удыжь, Удыжь!
- Сыт ухуей, Дыгъужьыжь?
- Мы си Iэ гъуабжэжьхэр уэс чэсей схуэщI!
Удыжьым хужьыбзэу Iэпыхъ IэлъитI иIэти, Дыгъужьыжьым къыIэритIагъэри къиутIыпщыжащ. Дыгъужьыжьыр - цIытхъытхъ! - къыщIоцIыпхъуэри, Бжэныжьым и унэм къокIуэж аби, «тIыкъ-тIыкъ-тIыкъ!» - жиIэу бжэм къытоуIуэ. ЧыцI цIыкIухэр къыIуолъадэри зэрогъэкIий: «Хэт ар? Хэт ар? Хэт ар?» - жаIэурэ. Дыгъужьыжьым и макъым зрегъэлъэщIри аргуэру макъ цIукIэ маджэ:
Фи нанэжьыр къэкIуэжащ,
ПIапIу къому къыфхуихьащ.
Бжэр ныIуфхи, фызгъэтхъэжынщ! - жеIэри.
АрщхьэкIэ Iущ хъуа чыцIхэм xyIyaxын ядэркъым: - Уэ унанэр пэжмэ, уи Iэбэр щхьэгъубжэмкIэ къыдэгъэжи, дыгъэлъагъут! - жаIэри.
Дыгъужьыжьым Iэлъэ хужьыбзэхэр Iэрыгъыу и Iэхэр щхьэгъубжэмкIэ дегъэж. ЧыцI цIыкIухэр абы къегъапцIэри, «ди нанэжьыр къэкIуэжащ, пIапIу къому къытхуихьащ» жаIэр аби, бжэр Iyax. Дыгъужьыжьыр зыхуеиххэрати, къыщIолъадэр аби, «хьэп!» жеIэри, НатIэху зыIуредзэр аби, «хумпI!» жиIэу ирегъэлъэтэх; аргуэру «хьэп!» жеIэри, Лъакъуэху зыIуредзэр аби, «хумпI!» жиIэу ирегъэлъэтэх. Къуэлэн цIыкIу ар щилъагъукIэ, хьэкум йопщхьэри зрегъапщкIуэ. Дыгъужьыжьым зеплъыхь-зыкъеплъыхьри, нэгъуэщI зыIуридзэн щимылъагъукIэ, щIокIыжри мэзым егъэзэж. И хьэныбэжьым из хъуати, и гъуэм йопщхьэжри, пырхъыу мэжеиж...
Пщыхьэщхьэ хъури Бжэныжьыр къэсыжмэ, и унэбжэр IугъэзэщIыкIарэ и бын цIыкIухэр щIэмысыжу... хьэкъущыкъухэр зэхэкъутарэ Iэнэри шэнтхэри уфэрэкIауэ... Бжэныжьым къыгурыIуащ къэхъуар - къыгурымыIуапIэр иIэт! ТIысри гъащ, бжащ Бжэныжьыр:
- Сытусыжьыщхьэ мыгъуэжьт сэ! Сыту Iейуэ сыунэхъужа сэ! Дэнэ мыгъуэм укъисхыжыну, си НатIэху цIыкIу? Дэнэ гущэм укъисхыжыну, си Лъакъуэху цIыкIу? Дэнэ, дэнэ укъисхыжыну, си Къуэлэн цIыкIу?
И анэр къеджэу щызэхихым, Къуэлэн цIыкIу, хьэкум къипщыжри, Бжэныжьым къыбгъэдэлъэдэжащ:
- Сымис, нанэ, сымис! - жиIэри.
Бжэныжьыр къэгуфIэжщ, и кIасэ цIыкIур къипхъуатэри IэплIэ хуищIащ, ба хуищIащ.
- Дэнэ щыIэ НатIэху?
- Дыгъужьыжьым зыIуридзащ.
- Дэнэ щыIэ Лъакъуэху?
|
- Дыгъужьыжьым зыIуридзащ.
- Хъункъэ-тIэ, сэ абы хуэфащэ сыхъункъэ, - жеIэ Бжэныжьми, и жыр лэныстэр къыздещтэ, Къуэлэн цIыкIу и Iэр еубыдыжри, мэзым макIуэ. Лъыхъуэм-даIуэм, лъыхъуэм-даIуэурэ, пырхъ макъымкIэ Дыгъужьыжьым и гъуэр къагъуэт. Бжэныжьыр абы йопщхьэ, жыр лэныстэмкIэ Дыгъужьыжьым и ныбэр зэгуегъэж аби, йоIэбэри НатIэху кърехыж, кIэлъоIэбэри Лъакъуэху кърехыж. Абыхэм я пIэкIэ мывэ-джей, чырбыш ныкъуэжь, абджыжь къутахуэ из хъуху дыгъужь ныбэм ирелъхьэри фэдэнкIэ зэгуедэж. Нэху къекIри, Дыгъужьыжьыр псы ефэну Урыхужь кIуэщ аби, зыщригъэзыхым, мывэджеихэр и щхьэм къилъадэри зыхуэмыIыгъыжу псым хэхуэри ихьащ.
Бжэныжьым и чыцIхэр къишэжауэ матхъэ-машхэри Iуащхьэныкъуэ лъапэ щIэсщ. Уи фIэщ мыхъумэ, кIуэи, плъэ!
|
|
Особенности сооружения опор в сложных условиях: Сооружение ВЛ в районах с суровыми климатическими и тяжелыми геологическими условиями...
Наброски и зарисовки растений, плодов, цветов: Освоить конструктивное построение структуры дерева через зарисовки отдельных деревьев, группы деревьев...
Индивидуальные и групповые автопоилки: для животных. Схемы и конструкции...
Биохимия спиртового брожения: Основу технологии получения пива составляет спиртовое брожение, - при котором сахар превращается...
© cyberpedia.su 2017-2024 - Не является автором материалов. Исключительное право сохранено за автором текста.
Если вы не хотите, чтобы данный материал был у нас на сайте, перейдите по ссылке: Нарушение авторских прав. Мы поможем в написании вашей работы!